Кам'яномайданська сільська рада

Кам'яномайданська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР  Україна
Область	Волинська округа Київська область Житомирська область
Район	Новоград-Волинський район Соколовський район Мархлевський район Новоград-Волинська міська рада
Адм. центр	с. Кам'яний Майдан
Утворена	1923 року
Ліквідована	2017 року
Код КОАТУУ	1824081700
Облікова картка	Кам'яномайданська сільська рада
Склад
Кількість членів	14
Голова ради	Ліпісівіцький Анатолій Олексійович
Територія та населення
Площа	49,626 км²
Населення	830
Густота	16,73 осіб/км²
Населені пункти	5
Контактні дані
Адреса	вул. Центральна, 11, с. Кам'яний Майдан, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11780

Кам'яномайданська сільська рада (Кам'яно-Майданська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Новоград-Волинському, Соколовському, Мархлевському районах і Новоград-Волинській міській раді Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кам'яний Майдан.

Населені пункти

Сільській раді підпорядковувались населені пункти:

• с. Кам'яний Майдан
• с. Болярка
• с. Варварівка
• с. Лагульськ
• с. Миколаївка

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 155 особи, кількість дворів — 211[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 141 особу (з перевагою населення польської та німецької національностей), дворів — 218[2].

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 656 осіб[3].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 966 осіб[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 039 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 830 осіб[5].

Склад ради

Рада складалася з 14 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ПІБ	Основні відомості	Дата обрання	Дата звільнення
Ліпісвіцький Анатолій Олексійович	Сільський голова, 1962 року народження, освіта, безпартійний	26.03.2006	31.10.2010
Ліпісвіцький Анатолій Олексійович	Сільський голова, 1962 року народження, освіта вища, член народної партії	31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[6]

Історія

Створена 1923 року в складі с. Кам'яний Майдан та колоній Болярка і Борисівка Рогачівської і Романівецької волостей Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про зміни меж округів, районів та сільрад» (протокол № 7/2), кол. Борисівка передано до складу новоствореної Марушівської німецької національної сільської ради Новоград-Волинського району[7].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, на обліку в раді перебували села Болярка та Кам'яний Майдан[8].

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», сільську раду ліквідовано, територію та населені пункти приєднано до складу Миколаївської сільської ради Новоград-Волинської міської ради Житомирської області. Відновлена 12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», в складі сіл Болярка, Кам'яний Майдан і Миколаївка Брониківської сільської ради та Варварівка і Лагульськ Несолонської сільської ради Новоград-Волинського району[7].

В 2017 році територію та населені пункти ради включено до складу Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[9][10].

Входила до складу Новоград-Волинського (7.03.1923 р., 15.09.1930 р., 12.08.1974 р.), Мархлевського (4.06.1930 р.), Соколовського (20.06.1930 р.) районів та Новоград-Волинської міської ради (17.10.1935 р.)[7].

Примітки

1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
2. Національні меншості на Україні (реєстр селищ). Харків, 1925 (PDF). Інститут історії України НАН України. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
3. Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 503. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 28 вересня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
4. Національні меншини в Україні. 1920-1930-ті роки (PDF). https://babynyar.org/. с. 60. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 18 серпня 2022.
6. rada.gov.ua
7. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 76, 518, 550, 590. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 серпня 2022.
8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 159. Процитовано 18 серпня 2022.
9. Брониківська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 22 грудня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
10. Картка ради на сайті Верховної Ради України [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.]