Калмиківка (Міловська селищна громада)

село Калмиківка
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Старобільський район
Тер. громада	Міловська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44140070120054863
Основні дані
Засноване	1750
Населення	596
Площа	4,28 км²
Густота населення	139,25 осіб/км²
Поштовий індекс	92532
Телефонний код	+380 6465
Географічні дані
Географічні координати	49°16′30″ пн. ш. 39°51′21″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	72 м
Водойми	р. Комишна
Місцева влада
Адреса ради	92530, с. Стрільцівка, вул. Центральна, 4
Карта
Калмиківка
Калмиківка
Мапа

Калми́ківка — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 596 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Стрільцівська сільська рада.

Історія

За даними на 1864 рік на казенному хуторі Калмиків Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1152 особи (578 чоловічої статі та 574 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарства[1].

Станом на 1885 рік на колишньому державному хуторі Стрільцівська волості, мешкало 1094 особи налічувалось 180 дворових господарств[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1508 осіб (766 чоловічої статі та 742 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 1992 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Калмиківській сільській раді — 199 людей[5].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 596 осіб, з них 94,97 % зазначили рідною мову українську, 4,7 % — російську, а 0,33 % — іншу[6].

Також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Посилання

• Погода в селі Калмиківка

Примітки

1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3017)(рос. дореф.)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
5. Мартиролог. Луганська, ст. 183—187 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2016.
6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.