«…У 33-му году в іюні місяці померла в нас мати, нас осталось троє, батько — четвертий. Мати поки жива ж була, ходила на роботу, брала й мене, я воду підносила людям. Тіки з-за того брали, шо їсти нічого не було. Ну, колхозу спасібо, льону хоч потрошку, ну виписували (у 32-м году), макуху давали, — оцим підтримували
Мати ходила, поки ще жива була, мінять у Луганське, за вєщі. Тоді ж були іще гроші, шо носили, серебряні, за серебро міняла. Скіки сил було, ходила, а тоді вже не стало в нас матері, мати з голоду померла. А батько повів у прийми нас, а в тієї матері тоже четверо діток з голоду вмерло, і чоловік, вона одна осталася…»[2]
|