|
Шульгинка
Шульги́нка — село в Україні, адміністративний центр однойменної сільської громади Старобільського району Луганської області. Населення становить 2422 особи. Орган місцевого самоврядування — Шульгинська сільська рада. Розташоване у місці злиття річки Айдар та її лівої притоки — річки Шульгинка. Через село проходить автомобільна магістраль Харків — Луганськ. В селі є залізнична станція «900 км» (платформа) магістралі «Москва — Донбас». НазваНазва села, ймовірно, походить від прізвища отамана Шульгейка, який оселився тут на поч. XVII ст. Після розгрому військами В. Шуйського у 1607 р. селянського повстання під Тулою, очолюваного Іваном Болотниковим, один із його сподвижників — отаман Шульгейко із частиною вцілілих повстанців пішов на т. зв. «Дике поле» й оселився тут. І з тих пір поселення почали називати Шульгинкою, а невелику річку, що протікає через нього — Шульга[1] (що означає — лівий, див. Шульга), яка є лівою притокою Айдару, а село розташоване на місці впадіння Шульги до Айдару. ІсторіяСело Шульгинка є найстарішим населеним пунктом Старобільського району, 2008 року село відзначило 400-ліття із дня заснування. За даними місцевих краєзнавців Шульгинку засновано близько 1607 року[2]. За енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона у 1890—1907 роках населення Шульгинки складалось з 5 тис. осіб. На той час Шульгинка мала статус слободи, мала 2 церкви (св. Миколая та Святої Трійці) та була місцем проведення ярмарку[3]. Це джерело датує заснування Шульгинки 1719 роком, однак відомо, що того року слободу було створено на місці козацького містечка зруйнованого російськими військами під час придушення козацько-селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна[4][5]. Власне тут, за одною з версій[6], козаками Булавіна було розгромлено 1707 року каральний загін князя Ю. В. Долгорукова (за іншою версією бій відбувся біля Урюпінська, Росія). В ті часи поселення мало назву «Шульгин городок»[7].
1914 року в Шульгинці було збудовано вальцевий паровий млин, найсучасніший на той час в повіті й єдиний, що забезпечував виготовлення борошна вищої якості. Млин було побудовано спілкою, яка складалася з шести осіб — 5-ти німецьких колоністів та місцевого селянина Кирила Мостового. Млин функціонує по сьогоднішній день. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 434 людей[8]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Культура6.jpg) В селі є лікарня, середня школа, школа мистецтв, стадіон, торговий центр, пошта, відділення банку, олійниця, млин, два парки, два пам'ятних знаки Голодомору в Україні, пам'ятник козакам "Тут починалася боротьба за волю" та низка пам'ятників різних періодів. Постаті
Місто-побратимСвітлиниДив. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шульгинка
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7.jpg)
1.jpg)
5.jpg)
4.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
