|
Зозулині черевички справжні
Зозулині черевички справжні[1] (Cypripedium calceolus L.) — рослина з родини зозулинцевих, або орхідних (Orchidaceae). Рідкісна рослина, що перебуває під охороною міжнародних конвенцій. ЕтимологіяНаукова назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають «черевичок Кіпріди», тобто Венери, або Афродіти — богині кохання і краси. Ці чарівні своєю неповторною, оригінальною красою квіти дещо нагадують черевички східних народів.  Біологічний описБагаторічна трав'яниста рослина заввишки 25–35 см. Стебло запушене, прямостояче, рівномірно облиснене. Листки великі, еліптичні, з дещо опущеними жилками. Квітка оригінальної форми, нагадує старовинний черевичок, губа світло-жовта, здута, оточена червонуватими листочками оцвітини. Зазвичай на рослині одна квітка, рідко — дві. ЕкологіяТрапляється у світлих листяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках, на вапнистих ґрунтах. Розмножується насінням та вегетативно (за допомогою кореневищ). Перші три роки паросток розвивається під землею, отримуючи поживні речовини в результаті симбіотичних відносин із грибами. Лише на 4-й рік розвивається перший зелений листок. Квітувати у сприятливих умовах починає через 8 років після проростання насіння, частіше — через 15–17 років. В Україні у природних умовах розростання парціальних куртин відбувається за рахунок кореневищ, які розгалужуються приблизно раз на 5-6 років. За рахунок цього відбувається збільшення кількості пагонів у складі куртини. Вони можуть взаємно перекриватись, відокремлюватись або розпадатись на декілька особин. Утворення пагонів відбувається у квітні. Бутони з'являються на початку травня, квітування відбувається в середині травня — на початку червня. Тривалість квітування 2–3 тижні. Квіти запилюються комахами. Запилені квітки в'януть на 2–3 день. Насіння визріває та висипається через 2–3 місяці. ПоширенняУкраїнські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп, Гірський Крим. Вид поширений на Скандинавському півострові, у Центральній, Атлантичній та Східній Європі, на Уралі, у Південному Сибіру, на півдні Далекого Сходу, у Малій, Центральній (Монголія) та Східній (Китай, Японія) Азії. Заходи охорони Рослина настільки рідкісна, що її називають «мрією любителів». Дуже декоративна рослина і заслуговує широкого використання в культурі. Повсюдно потребує дуже ретельної охорони. Занесена до Червоної книги України (1980), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973). Охороняється в заповідниках Криму і Карпат, заказнику загальнодержавного значення Совий Яр (Хмельницька область). Вирощують у Центральному ботанічному саду НАН України (Київ). Для охорони необхідно контролювати стан популяцій, створити заказники в урочищі Громош та інших місцях знаходження виду. Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||
