Зовнішні планети

Зовнішні планети
Місце розташування	outer Solar System^d
Протилежне	внутрішня планета
Зовнішні планети у Вікісховищі

Зверху донизу: Нептун, Уран, Сатурн та Юпітер, із приблизним співвідношенням розмірів та кольорів.

Зовнішні планети — це ті планети Сонячної системи, що перебувають за межами поясу астероїдів, а отже, це визначення стосується газових гігантів, в порядку відстані від Сонця:

• Юпітер — найбільша планета у Сонячній системі. Має чотири великі супутники.
• Сатурн — друга за величиною планета, із масштабною та вираженою системою кілець.
• Уран — третя за величиною планета, і найменш масивна з чотирьох зовнішніх планет. Він перехилений так, що його вісь майже лежить у площині його орбіти.
• Нептун — найменша з чотирьох зовнішніх планет. Він має великий ретроградний супутник і багато менших супутників.

Усі зовнішні планети мають системи кілець, однак всі вони, за винятком кілець Сатурна, досить слабко виражені.

Іншим аспектом, типовим для газових гігантів, є велика кількість природних супутників, два з яких є більшими за планету Меркурій (Ганімед Юпітера та Титан Сатурна). Ця пара, на ряду з Іо, Каллісто, Європою та Тритоном, є більшими за карликові планети Плутон та Ерида.

У цій частині космосу також поширені кентаври, різні поля троянів, та багато комет.

З моменту відкриття у 1930 році, Плутон вважався зовнішньою планетою, аж доки 2006 року не відбулася його перекласифікація як карликової планети (див. також Пояс Койпера).

Дослідження

Зонд «Галілео» занурився глибоко в Юпітер у 1995 році. До планетної системи Юпітера його доправив космічний апарат «Галілео», після чого він був відпущений і пережив падіння на планету, яке було входом в атмосферу на рекордній швидкості на той час.

Дослідженнями космічними апаратами in situ займалися «Піонер-10», «Піонер-11», «Вояджер-1», «Вояджер-2», «Улісс», «Галілео», «Кассіні — Гюйгенс», та «Нью-Горайзонс». До запланованих місій входять орбітальний апарат Юпітера «Юнона», та, можливо, Outer Planet Flagship Mission; існують також різноманітні пропозиції, як-от орбітальний апарат та зонд на орбіті Урана (Uranus Orbiter and Probe). Станом на 2011 рік, до поточних місій до зовнішніх планет належали зонд «Кассіні» на орбіті Сатурна, «Нью-Горайзонс», що прямував до Плутона, та «Юнона», що прямувала до Юпітера. «Кассіні» та «Нью-Горайзонс» також пролетіли повз Юпітер, тим самим «відвідавши» його..

Одним із проривів, що значно полегшив дослідження зовнішніх планет, стала концепція планетних гравітаційних маневрів[1]. Відкрита у 1960-х, ця концепція полягає в тому, що космічний апарат наближається до планети на кшталт Юпітера у такий спосіб, який дозволить йому розігнатися до більшої швидкості. Це дозволяє використовувати для далеких польотів значно менші ракети[1].

Інша перспективна технологія, протестована на Deep Space 1, — це іонний двигун. Іонні двигуни мають значно ефективніше використання ракетного пального, аніж існуючі хімічні ракети[1].

Підсумок дослідження космічними апаратами

Космічний апарат	Рік запуску	Юпітер	Сатурн	Уран	Нептун	Рік завершення
«Піонер-10»	1972	проліт				2003
«Піонер-11»	1973	проліт	проліт			1995
«Вояджер-1»	1977	проліт	проліт			—
«Вояджер-2»	1977	проліт	проліт	проліт	проліт	—
«Галілео»	1989	орбітер				2003
Зонд «Галілео»	1989	занурення				1995
«Улісс»	1990	проліт				2009
«Кассіні»	1997	проліт	орбітер			—
New Horizons	2006	проліт				—
«Юнона»	2011	орбітер				—

Концепти місій

Дійсне зображення північної півкулі Сатурна, виконане місією «Кассіні — Гюйгенс».

Зображення Юпітера, виконане космічним апаратом «Вояджер-1» 25 лютого 1979 р.

Список концептів місій:

• Argo[2] — проліт повз планети Юпітер, Сатурн, Нептун, а також повз пояс Койпера
• AVIATR (Titan Airplane)[3]
• Chiron Orbiter Mission Concept Study[4]
• Enceladus Flyby & Sample Return Concept Studies[4]
• Enceladus Orbiter Concept Study[4]
• Europa Flyby[5]
• Europa Flyby Study[6]
• Europa Lander[5]
• Europa Lander Study[6]
• Europa Orbiter[5]
• Exploration of Jovian Atmosphere Using Nuclear Ramjet Flyer[7]
• Ganymede Orbiter Concept Study[4]
• Io Observer Concept Study[4]
• Journey to Enceladus and Titan (JET)[8]
• Jupiter Europa Orbiter Study[4]
• Life Investigation For Enceladus (LIFE) — проліт із поверненням зразків з Енцелада та кільця E планети Сатурн[9].
• Neptune-Triton-Kuiper Belt Objects Mission Concept Study[4]
• Saturn Atmospheric Entry Probe Study[4]
• Saturn Ring Observer Concept Study[4]
• Titan Lake Probe Concept Study[4]
• Titan Saturn System Mission[4]
• Titan Rover[10]
• Trojan Tour Concept Study[4]
• Uranus and Neptune Orbiter and Probe Concept Studies[4]
• Uranus Orbiter and Probe
• Uranus Pathfinder[11]

Див. також

• Відкриття та дослідження Сонячної системи
• Планети-гіганти Сонячної системи
  • Юпітер (супутники — кільця — дослідження)
  • Сатурн (супутники — кільця — дослідження)
  • Уран (супутники — кільця — дослідження)
  • Нептун (супутники — кільця — дослідження)
• Пояс Койпера
• Хмара Оорта

Примітки

1. Basics of Spaceflight — Chapter 4. Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 22 (довідка)
2. Argo — A Voyage Through the Outer Solar System (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 5 (довідка)
3. AVIATR (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2015.
4. Planetary Science Decadal Survey Mission & Technology Studies. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 25 серпня 2015.
5. March 2012 OPAG Meeting. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
6. OPAG. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 25 серпня 2015.
7. G. Maise — Exploration of Jovian Atmosphere Using Nuclear Ramjet Flyer (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 9 (довідка)
8. JET — Cost Capped Titan-Enceladus Proposal. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 25 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 4 (довідка)
9. Tsou, et al.
10. ARPS Enabled Titan Rover Concept with Inflatable Wheels (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2010. Процитовано 25 серпня 2015.
11. Uranus Pathfinder. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 25 серпня 2015.

Література

• Solar Power for Outer Planets Study (2007) — NASA Glenn Research Center [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Human Outer Planet Exploration (2003) — NASA Langley Research Center and Princeton University
• Future Exploration of the Outer Planet Satellites: A Decadal Perspective (2009) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Outer Planets Assessment Group (NASA)
  • OPAG Reports
• U.S. Centennial of Flight Commission — Exploration of the Outer Planets
• Space Probes to the Outer Planets [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]