Протягом 1910–1914 років працював у проєктному бюро Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського.[2] У 1913/1914 навчальному році викладав «будівельні форми» у краківській Державній промисловій школі.[3] Переїхав до Кобежина, де спільно з Тадеушем Стриєнським займався будівництвом лікарні. 1920 року осів у Львові. Від того ж року викладав у місцевій Промисловій школі.[1] Завідував текстильним відділом.[4] У 1933–1940 роках очолив школу (від 1938 іменована Інститутом пластичних мистецтв). Викладав малярство і костюмологію.[1]
У 1918–1927 роках був членом Політехнічного товариства у Львові.[5] Належав до правління товариства у 1920–1921 роках. Зокрема 1920 року був заступником секретаря.[6]26 жовтня1925 року обраний членом правління Кола архітекторів, яке діяло в рамках товариства.[7] Від 1928 року входив до «Об'єднання десяти митців-пластиків», яке 1932 влилося до «Професійної спілки художників-пластиків». Член правління Мистецької ради для Східної Малопольщі.[8]
Член журі конкурсів проєктів меблів (1918)[1], обкладинок шкільних підручників (1923)[9], будівлі санаторію в Криниці-Здруй (1926).[10]1918 року увійшов до технічно-мистецької ради щойно створеного Бюро спілки архітекторів, яке планувало виконувати роботи при повоєнній відбудові краю.[11] У 1922–1932 роках входив до редколегії краківського часопису «Architekt».[1] Учасник мистецьких виставок. Зокрема виставки проєктів повоєнної відбудови, організованої Колом польських архітекторів 1920 року[12], відділу мистецтв Крайової виставки у Познані (1929)[13], Об'єднання десяти митців-пластиків 1929 року.[14] Обкладинка книги і плакат, присвячений Східним торгам роботи Гарлянда експонувались 1922 року у кам'яниці Баричків у Варшаві.[15], плакат видавництва «Książnica Polska» — на виставці 1928 року у Львові.[16]
В архітектурній творчості притримувався неокласицизму. У живописі застосовував широкі площини холодних кольорів. Займався також графікою, проєктував твори ужиткового мистецтва, при цьому звертався до форм неокласицизму, ар-деко, конструктивізму.[2] Створив низку плакатів. Його творчість у цій галузі, початково доволі архаїчна і класицизуюча, наприкінці 1920-х набула рис функціональної типографії.[17]1928 року прочитав доповідь у Львові на тему плакату в рамках серії лекцій у Міському музеї мистецького промислу.[18]
Два проєкти сільських хат із господарськими будівлями, створені для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села).[22]
Типові проєкти будинків ремісника, чиновника, столяра, різника, а також проєкт крамниці, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.[23]
Проєкт військового цвинтаря, створений на спільний конкурс товариства «Польське ужиткове мистецтво» і Краківського технічно-промислового музею. Посів друге місце. Проект типового надгробку на кургані отримав відзнаку журі, проект для спільного поховання здобув додаткову відзнаку від Спілки товариств охорони краси краю. Проект одинарного надгробка не був відзначений. Роботи опубліковані в каталозі 1916 року.[24]
Пам'ятник польським солдатам 19 піхотного полку на Цитаделі у Львові (1928, скульптор Юзеф Стажинський, втрачений).[2]
Інтер'єр другого дому студентів Львівської політехніки (1928).[2]
Нереалізований проєкт костелу в Маріямполі, створений між 1925—1930 роками.[25]
Різьблені в дереві статуетки у спрощених і стилізованих народних і візантійських формах — «Маска», «Бабка», «Птахи», «Цариця Небесна» (усі 1930).[2]
Плакати та афіші. Зокрема афіша архітектурної виставки та проєктів відбудови у Львові (1920)[12], «Targi Wschodnie» (1921)[15], видавництва «Książnica-Atlas» (1922)[30], виставки Об'єднання десяти митців-пластиків (1929)[14], «Сілезько-віленських днів у Львові» (1933).[31]
Реставрація старих полотен, зокрема ікон зі збірки Ставропігійського музею у Львові.[2] У колишньому львівському костелі бернардинів знаходиться образ Святої Трійці з 1594 року (олія, дошка), реставрований 1929 року, ймовірно, Гарляндом.[32]
Проєкти меблів, керамічних і металевих виробів, вітражів, театральних костюмів.[2]
Роботи в галузі книжкової графіки. Зокрема обкладинка книги «Nowe piosenki żołnierskie» Генрика Збежховського (1920). Під загальним мистецьким керівництвом Гарлянда вийшов друком альбом Станіслава Ноаковського «Architektura polska. Szkice kompozycyjne» (1920).
↑Sprawozdanie C. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej w Krakowie za rok szkolny 1913/14. — Kraków, 1914. — S. 19.
↑Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 26.
↑Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
↑A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32; Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 3. — S. 41.(пол.)
↑Plakat polski: ze zbiorów Muzeum Etnografii i Przemysłu Artystycznego Instytutu Narodoznawstwa Narodowej Akademii Nauk Ukrainy we Lwowie / Anna Agnieszka Szablowska, Mariana Seńkiw; Min. kultury i dziedzictwa nar., Dep. dziedzictwa kulturowego, Ін-т народознавства НАН України = Польський плакат: зі збірки Музею етнографії та художнього промислу Ін-ту народознавства НАН України у Львові / Анна Аґнєшка Шабльовська, Мар'яна Сеньків. — Warszawa: Min. kultury i dziedzictwa nar., 2009. — S. 543, 570. — (Poza krajem). — ISBN 978-83-929227-1-1.
↑Dział Sztuki: Powszechna Wystawa Krajowa Poznań 1929 / przedm. Mieczysława Tretera. — Poznań: Rolnicza Drukarnia i Księgarnia Nakładowa T. Z O. P., 1929.
↑ абPjęć wjeków drukarstwa polskiego: wybór książek i innych wytworów drukarskich od wieku XV do XX. — Warszawa, 1922. — S. 58, 153.
↑Wystawa lwowskiej książki polskiej urządzona z okazji I Zjazdu Bibljotekarzy i III Zjazdu Bibljofilów Polskich we Lwowie. Maj — czerwiec 1928. Katalog wystawy grafiki drukarskiej i opraw artystycznych. — Lwów, 1928. — S. 76. (пол.)
↑Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162. (пол.)
↑Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915. (пол.)
↑Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 18—19, 61—63, 66—68. (пол.)
↑Nagrobki / Muzeum Techniczno-Przemysłowe w Krakowie. — Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1916. — S. 17, 23—24, 28. (пол.)
↑Betłej A. Kościół parafialny p. w. Świętej Trójcy w Mariampolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 226. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0. (пол.)
↑Nicieja S. Lwowskie Orlęta. — Warszawa: Iskry, 2009. — S. 93. — ISBN 978-83-244-0117-8. (пол.)
↑Architekt. — 1922. — № 2. — S. 13; Nicieja S. Lwowskie Orlęta… — S. 103.
↑Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 250; Architekt. — 1922. — № 2. — S. 14.
↑Petrus J. Kościół parafialny p. w. Św. Wawrzyńca Męczennika // Kościoły i klasztory Żołkwi. — Kraków: [b. w.], 1994. — Т. 2. — S. 37. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-13-0. (пол.)
↑Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 53. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)