Зенон Тшцинський

Зенон Тшцинський
Народження	12 червня 1934(1934-06-12)  Познань, Польська Республіка
Смерть	19 листопада 2012(2012-11-19) (78 років)  Варшава, Республіка Польща
Освіта	Факультет права і управління Університету ім. Адама Міцкевича^d
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Звання	дивізійний генерал
Війни / битви	Військовий стан у Польщі 1981—1983

Зенон Тшцинський (пол. Zenon Trzciński; 12 червня 1934(1934червня12), Познань — 19 листопада 2012, Варшава) — польський генерал, останній головний комендант громадянської міліції ПНР.

Освіта

Дитячі роки Зенона Тшцинського припали на період німецької окупації. Тільки у лютому 1945 року він почав навчатися в школі. У 1953 році з відзнакою закінчив педагогічний ліцей. Працював учителем початкової школи. У 1954—1956 роках Тшцинський служив в армії ПНР.

Демобілізувавшись, вступив до Університету Адама Міцкевича, закінчив юридичний факультет. У 1974 році захистив докторську дисертацію на юридичному факультеті Університету Миколая Коперника у Торуні на тему «грабіж у польському кримінальному праві»[1].

Міліцейська служба

З 1956 року Зенон Тшциньський перебував в урядущій компартії ПОРП. У 1960 році вступив на службу у громадянську міліцію ПНР. З 1962 до 1964 рік заочно навчався в офіцерській школі міліції Щитно. Служив у слідчих підрозділах Познані, спеціалізувався на розслідуванні господарських злочинів[2].

У 1970—1972 роках Тшцинський у званні майора обіймав посаду коменданта громадянської міліції Познані. У 1972—1975 роках очолював Вищу школу міліції у Щитному. Цьому призначенню сприяло те, що головним комендантом громадянської міліції був генерал Казімеж Хойнацький, незадовго до того — прямий начальник Тшцинського у Познані[1]. У 1975—1976 роках — комендант громадянської міліції у Любліні. З 1976 до 1980 рік — очолював Академію МВС.

У 1980—1981 роках полковник Тшцинський обіймав посаду коменданта громадянської міліції Щецина. Це було складною місією, оскільки місто було одним з центрів страйкового руху Солідарності, причому місцевий профцентр на чолі з Мар'яном Юрчиком стояв на непримиренних антикомуністичних позиціях. Особливо загострилося ситуація у березні (Бидгощські події) та жовтні 1981 року (I з'їзд «Солідарності»). Згодом Тшцинський згадував, що отримав з Варшави запечатаний пакет з інструкціями МВС про дії у надзвичайній ситуації[3].

Незадовго до запровадження воєнного стану Тшцинського переведено з Щецина до Варшави (на колишній посаді його змінив Ярослав Верніковський, до того заступник з держбезпеки). У центральному апараті МВС отримав призначення заступником головного коменданта громадянської міліції Юзефа Бейма. Призначення було сприйнято як знак особливої довіри до Тшцинського з боку керівництва МВС й особисто міністра Чеслава Кіщака. На своїй посаді Тшцинський брав участь у забезпеченні режиму воєнного стану, зокрема у репресивному придушенні опозиції. У 1984 році він отримав звання генерала бригади[4].

Головний комендант

30 квітня 1987 року раптово помер Юзеф Бейм. За два тижні Зенон Тшцинський обійняв посаду головного коменданта громадянської міліції ПНР[2]. У 1989 році йому надано звання генерала дивізії.

Ситуація у Польщі дедалі більше загострювалося, наростала хвиля протестів. У лютому 1989 року генерал Тшцинський особисто виїжджав у Ястшембе-Здруй на шахту «Липневий маніфест». Він намагався переконати шахтарів, що «політичні проблеми не можна розв'язати силою, а лише діями партії та партійних організацій»[5]. Ці навіювання виявилися марними: у серпні на шахті спалахнув страйк.

Після відставки

Зенон Тшцинський виявився останнім головним комендантом громадянської міліції в історії ПНР. Страйкова хвиля 1988 року, Круглий стіл і парламентські вибори 1989 року призвели до зміни суспільно-політичного устрою Польщі.

У період керівництва Тшцинського відбулося останнє в історії застосування ЗОМО для розгону опозиційної демонстрації — 3 липня 1989 року у Варшаві.

Розуміючи свою невідповідність нової ситуації, 9 травня 1990 року Тшцинський подав у відставку, а 27 липня направив новому міністру внутрішніх справ Кшиштофу Козловському рапорт про вихід на пенсію.

У відставці займався науковою діяльністю, написав кілька робіт з юриспруденції[1]. Помер у віці 78 років.

Примітки

1. Zenon Trzciński. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
2. TWARZE LUBELSKIEJ BEZPIEKI. Zenon Trzciński (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
3. Centrum Dialogu. To było bezprawie. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 22 березня 2018.
4. ТШЦИНЬСКИЙ Зенон (Trzciński Zenon). Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
5. Wizyta Komendanta Głównego Milicji Obywatelskiej Zenona Trzcińskiego w Jastrzębiu-Zdroju (luty 1989 rok). Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2018.

Посилання