Зелений Богдан Іванович
Богдан Іванович Зелений (4 березня 1900, с. Добряни, тепер Городоцька міська громада, Львівська область — 7 січня 1969, м. Віндзор, Онтаріо, Канада) — український військовий , старший десятник Української галицької армії, член УВО та ОУН, голова Української стрілецької громади Канади. ЖиттєписНародився 4 (за іншими даними 24-го) березня 1900 року у селі Добряни (тепер Городоцька міська громада, Львівська область) у сім'ї вчителів. Проживав у селі Містки біля Пустомит, де батько був управителем 2-класової народної школи. Після смерті батька сім'я переїхала до міста Кам'янка-Струмилова. Навчався в реальній школі у Львові до літа 1914 року. З листопада 1918 у складі УГА, служив у 5-й Сокальській бригаді у званні старшого десятника. Пройшов увесь шлях з армією на Великій Україні, а з весни 1920 служив у Дієвій Армії УНР. Інтернований у польському таборі в Ченстохові. Після звільнення з 1921 року проживав у Львові, навчався в Таємному українському університеті. ![]() Член УВО. Влітку 1922 заарештований польською поліцією за протидію виборчій кампанії до сейму Польщі, однак невдовзі звільнений. Вдруге заарештований 16 лютого 1924 року під час служби в польській армії із звинуваченням у державній зраді. 28 березня 1925 року засуджений на процесі «басарабців» на 2,5 років в'язниці. Відбував покарання у Коломиї, а у вільний час вивчав англійську мову.[1] Після звільнення у грудні 1927 емігрував до Канади. Проживав у місті Вінніпег, згодом Калгарі, Едмонтоні, здобув фах інженера-електрика. У 1928 році співзасновник та голова Української стрілецької громади в Едмонтоні.[2] У 1929 році був співорганізатором поїздки Євгена Коновальця по Канаді.[3] Займав різні посади та очолював у 1947-1948 Українську стрілецьку громаду Канади. Активний діяч також інших українських організацій Канади : Конґресу Українців Канади, Українського народного союзу, Українського Національного Об'єднання, Світового Конґресу Вільних Українців. Належав до дирекції газети «Новий шлях». Згодом поселився в місті Віндзор (провінція Онтаріо), де й помер 7 січня 1969 року. Праці
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia