Збереже

Село Збереже пол. Zbereże Координати 51°24′00″ пн. ш. 23°41′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Володавський повіт Гміна Воля-Угруська Висота центру 167  м Водойма Західний Буг Населення 133 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-230 Автомобільний код LWL SIMC 0110668 GeoNames 753567 OSM ↑2791928 ·R (Ґміна Воля-Угруська) Офіційний сайт ospzbereze.wlodawa.pl Збереже Збереже (Польща) Збереже Збереже (Люблінське воєводство)  Збереже у Вікісховищі

Збереже[2][3] (пол. Zbereże) — село в Польщі, у гміні Воля-Угруська Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 133 особи (2011[1]).

Історія

1646 року вперше згадується церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1210 вірян[3]. 1908 року в селі зведено православну церкву[3].

У 1921 році село входило до складу гміни Собібор Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5]. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 87 будинків (з них 2 незаселені) та 552 мешканці, з них[5]:

• 264 чоловіки та 288 жінок;
• 480 православних, 41 римо-католик, 29 юдеїв, 2 євангельські християни;
• 473 українці, 72 поляки, 5 євреїв, 2 німці.

У 1929 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву, а у липні-серпні 1938 року — ще одну церкву[2][3].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	67	10	47	10
Жінки	66	10	36	20
Разом	133	20	83	30

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
3. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 369. (пол.)
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
5. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 119. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Портал «Польща»