Західна Галичина (судова)

Адміністративний поділ Королівства Галичина, 1914

Західна Галичина (пол. Galicja Zachodnia) — частина коронного краю Королівства Галичини та Володимирії імперії Габсбургів, що належала до апеляційного суду (Oberlandesgericht) в місті Краків. Апеляційний суд був судом третьої інстанції, до якого належали місто Краків і 32 повіти:

1. Бяла
2. Бохня (нім. Salzberg)
3. Бжеско
4. Хшанув
5. Дембіца
6. Домброва
7. Горлиці
8. Грибів
9. Ясло (нім. Jassel)
10. Кольбушова
11. Краків (нім. Krakau)
12. Коросно (нім. Krossen)
13. Ліманова (нім. Ilmenau)
14. Ланьцут (нім. Landshut)
15. Мелець
16. Мислениці (нім. Mischlenitz)
17. Нисько
18. Новий Сонч
19. Новий Тарг
20. Освенцим (нім. Auschwitz)
21. Переворськ
22. Пільзно
23. Подґуже
24. Ропчице
25. Ряшів (нім. Reichshof)
26. Спіш-Орава
27. Стрижів
28. Тарнобжег
29. Тарнув (нім. Tarnau)
30. Вадовіце
31. Величка (нім. Groß Salze)
32. Живець (нім. Saybusch)

В 11 повітах колишньої історичної Галичини (Горлиці, Грибів, Ясло, Коросно, Ланьцут, Нисько, Новий Сонч, Новий Тарг, Переворськ, Ряшів і Стрижів) проживало автохтонне українське населення, сконцентровано переважно в їх південних чи східних половинах[1]. Решта (21 повіт) складала історичну Малопольщу, у ній проживало чисто польське населення.

Кордоном Краківського судового апеляційного округу зі Східною Галичиною служили східні межі Коросненського, Стрижівського, Ряшівського і Ланцутського повітів (з іншого боку були Сяніцький, Березівський і Ярославський повіти, які належали до апеляційного суду у Львові).

Примітки

1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939 : нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81, 122.

Див. також

• Західна Галичина (етнографічна)
• Нова (Західна) Галичина
• Східна Галичина
• Малопольща