Заславська Анастасія Юріївна

Заславська Анастасія Юріївна
Народилася	1510-ті
Померла	1561[1][2]
Країна	Велике князівство Литовське
Рід	Гольшанські[2]
Батько	Юрій Іванович Гольшанский[3]
Мати	Julianna Jaroslawicz^d[4][3]
У шлюбі з	Заславський Кузьма Іванович[1][2]
Діти	Януш Кузьмич Заславський[2] і Анна Заславська^[d][5]

Анастасія Юріївна Заславська, до шлюбу Гольшанська Дубровицька (? — †1561, Клевань) — волинська православна княгиня, представниця «руської контрреформації», фундаторка Пересопницького Євангелія.

Життєпис

Китаврус — герб Гольшанських Дубровицьких

Дочка київського воєводи Юрія Івановича Гольшанського. З-перед 1529 року вступила в шлюб з князем Кузьмою Івановичем Заславським. Народила двох дітей: Януша і Ганну.

12 червня 1556 року, на виконання заповіту чоловіка, разом з сином Янушем Кузьмичем Заславським, надала церкві Пресвятої Трійці «двірецького монастиря» чотири села: Двірець, зі ставом і млином, Волижинці, Завадинці і Сенютки[6].

1558 року в часі поділу спадку Гольшанських Дубровицьких, разом із сестрою Софією Полубенською, отримала замки Глуськ, Ричів і 200 кіп грошей готівкою, якими поділилися 11 травня 1560 року[7].

Відома як фундаторка Пересопницького Євангелія (1556—1561) — найошатнішого рукопису волинської школи[8].

10 серпня 1561 року скаржилася на цельника гродського землі Волинської Івана Борзобагатого, щодо повторного збору цла з купців у Луцьку і Кременці, після того, як ті сплатили мито в Заславській коморі, про що зроблено запис до Луцької замкової книги[9].

Померла 1561 року в Клеванському замку, що належав зятеві Івану Чорторийському на Клевані, залишивши там свої скарби і привілеї на спадкові маєтки, якими розпоряджатися довірила віленському каштеляну Григорію Ходкевичу[7].

Родинні зв'язки

—

—

Ганна Михайлівна Чорторийська

Іван Юрійович Дубровицький

Уляна Іванівна Ярославичівна або Марія Андріївна Санґушківна

Юрій Іванович Гольшанський

Анастасія Юріївна Заславська

Постать у культурі

Пам'ятник у Дубровиці

Автори телевізійного фільму «Рукопис з Пересопниці» (1995), висловили припущення, що зображений на мініатюрі з Пересопницького Євангелія євангеліст Іоан є портретним відображенням Анастасії Заславської[10].

Вшанування пам'яті

2005 року в місті Дубровиця Рівненської області встановлено пам'ятник княгині Анастасії Заславській[11].

У місті Дубровиця є вулиця Улянії та Анастасії Гольшанських.

8 травня 2023 року у місті Покровськ Донецької області вулицю Лізи Чайкіної перейменували на вулицю Анастасії Заславської.[12]

31 липня 2024 року розпорядженням начальника Хмельницької обласної військової адміністрації вулицю 8 Березня у місті Ізяслав перейменовано на вулицю Анастасії Заславської[13].

Примітки

1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 65. — ISBN 978-83-65880-89-5
   d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 112.
   d:Track:Q125352562
3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 109, 112.
   d:Track:Q125352562
4. Pas L. v. Genealogics — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
5. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 29.
   d:Track:Q125352562
6. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Санкт-Петербург, 1863. — Т. 1. — С. 140.
7. Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. — S. 600—601. (пол.)
8. Пересопницьке Євангеліє. — Арк. 481 зв.-482 зв.
9. Луцька замкова книга 1560—1561 рр. — Луцьк, 2013. — С. 381. — ISBN 978-966-02-6854-8.
10. Режисер фільму — Валентин Соколовський. Науковий консультант — Олександр Білодід. Виробництво — студія «Укртелефільм».
11. Наталка Позняк-Хоменко. Княжий град над річкою Горинь [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (Перевірено 5 серпня 2011)
12. У Покровській громаді на Донечичні перейменували понад 40 вулиць, бульвар та площу: список.
13. У шести громадах на Шепетівщині перейменували вулиці в рамках процесу деколонізації

Література

• Наталя Яковенко . Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
• Олександр Кривоший. Княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська // Українки в історії. — Київ, 2004. — ISBN 966-06-361-4. <загалом стаття присвячена Пересопницькому євангелію>
• Анастасія Гольшанська-Заславська, славетна меценетка // Сергій Сегеда. Видатні жінки української історії: біографічні нариси на тлі історичних подій. Книга І: Х-XVIII ст. - Київ: Балтія Друк, 2020. - С. 104-111. ISBN 978-617-516-044-2
• Józef Wolff Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. (пол.)