Зарічний Іван Петрович
Іван Петрович Зарічний (1903 — ?) — директор свинарського радгоспу імені 1-го Травня Міністерства радгоспів СРСР, Горлівський район, Сталінська область, Герой Соціалістичної Праці. БіографіяІван Петрович Зарічний народився у 1903 році в Кростенському окрузі Київської області (нині — Житомирська область) в сім'ї заможних селян. Батько — Петро Матвійович Зарічний, власник великого масиву землі, частини лісу, лугу-сінокосу, плантації хмелю, плодового саду, пасіки. Займався експериментальною агрономією, вирощуючи прогресивні сорти сільськогосподарських рослин і високопорідні види свійських тварин.[1] Іван Петрович здобув агрономічну освіту в сільськогосподарській профшколі, за фахом — зоотехнік. Після завершення навчання працював у радгоспі.[1] У 1946—1956 рр.[джерело?] пряцював директором свинарського радгоспу імені 1-го Травня Міністерства радгоспів СРСР, Горлівський район Сталінської області (з 1957 р. радгосп змінив спеціалізацію на овочівництво і виробництво молока). З 1960 р. — пряцював директором радгоспу «Гірник»[джерело?] № 2, з 1955 по 1968 — радгоспу «Добропільський» Донецької області.[2] У 1948 році І. П. Зарічному було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці «за виняткові заслуги перед державою, що виразилися в отриманні в 1947 році врожаю пшениці 31 центнер з гектара на площі 120 гектарів». (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1948 року, № медалі «Серп і Молот» — 1292).[3] Похований в м. Донецьку. Нагороди
Твори
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia