Заліська Воля

село Залеська-Воля пол. Zaleska Wola Координати 49°59′00″ пн. ш. 22°59′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ярославський повіт Гміна Радимно Перша згадка 1444 Населення 154 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-550 Автомобільний код RJA SIMC 0610017 OSM ↑1746385 ·R (Ґміна Радимно) Залеська-Воля Залеська-Воля (Польща) Залеська-Воля Залеська-Воля (Підкарпатське воєводство)  Залеська-Воля у Вікісховищі

Заліська Воля (пол. Zaleska Wola) — село в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 154 особи (2011)[1].

Розташування

Відстань до центру ґміни — м. Радимно становить 13 кілометрів, до центру повіту — м. Ярослав — 23 кілометри, до центру воєводства — м. Ряшів — 71 кілометр.

Плебанія (сучасний вигляд)

Історія

Історію села в своїй книзі «Заліська Воля: люди і доля» описав Іван Павлик, уродженець Заліської Волі, депортований на північно-західні терени Польщі у 1947 року в рамках акції «Вісла».

У 1922—1930 роках парохом в Заліській Волі був о. Михайло Мрозовський.

За даними Володимира Кубійовича станом на 1.1.1939 року в Заліській Волі мешкало 1160 осіб: 1120 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 30 євреїв.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (563 осіб — 144 родини)[2]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[3].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

У 1978 році на місці дерев'яної греко-католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1885 р.) протягом однієї доби збудовано маленький костелик, що зараз є філією костелу в с. Хотинець. Церкву розібрано на початку 1950-х років після виселення українського населення.

Народний дім «Просвіта». Сучасний вигляд

У 2011 році в Заліській Волі відкрили пам'ятний меморіал борцям за оборону рідної землі, яких у 1941—1950 роках загинуло 153 особи. У тому числі 61 член УПА і 92 цивільні особи (70 чоловіків, 17 жінок, 5 дітей).

Деякі прізвища жителів Заліської Волі: Щурко, Бабяк, Дорош, Коляса, Онищак, Іляш, Павлик, Добко, Хромний, Якубович, Мелех, Клиско.

Більше сучасних фотографій на сайті APOKRYF RUSKI [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	79	20	55	4
Жінки	75	22	40	13
Разом	154	42	95	17

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.
4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.