Лази (Ярославський повіт)

Село Лази пол. Łazy Координати 49°59′00″ пн. ш. 22°52′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ярославський повіт Гміна Радимно Перша згадка 1225 Висота центру 194  м Населення 1047 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-550 Автомобільний код RJA SIMC 0609600 OSM r6725428  ·R Лази Лази (Польща) Лази Лази (Підкарпатське воєводство)

Лази (пол. Łazy) — село, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства. Населення — 1047 осіб (2011[1]).

Історія

Давні часи

У 1340—1772 роках село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1883 році село нараховувало 1195 греко-католиків і 100 римо-католиків, місцева греко-католицька парафія також включала села Корабники, Мудре, Лощани, Дунковичі Великі, Михайлівка і Ямки, належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1680 осіб, з них було 1515 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків та 15 євреїв[2].

Друга світова війна

З початком другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії, троє з них згинули безвісти. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мали відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків, з мобілізованих у 1940—1941 роках п'ятеро згинули безвісти. Заарештовано НКВС і зникли безслідно восьмеро жителів села. У червні 1941 року, з початком німецько-радянської війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації замучені четверо селян, троє безвісно загинуло в похідних групах ОУН, п'ятеро зникли безвісти в рядах німецької поліції, така ж доля п'ятьох мобілізованих у дивізію «Галичина». У липні 1944 року радянські війська окупували цю територію. Радянські окупанти знову мобілізували чоловіків, з мобілізованих у 1944—1945 роках 10 згинули безвісти.

У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Польським військом та бандами цивільних поляків почалися пограбування та вбивства, селяни гуртувалися в загони УПА і відділи самооборони, у складі яких загинув 21 житель села. Також загинули 6 учасників українського підпільного руху опору ОУН. Четверо цивільних замучені польськими військовими і міліцією, іще четверо замучені в польських в'язницях (поза концтабором Явожно).

Повоєнний період

Українське населення було піддане етноциду. 202 родини (802 особи) виселені в СРСР у 1945—1946 роках. У березні 1946 року відділ УПА спалив міст через річку Шкло і порожні хати — задля недопущення поселення поляків.

1—20 червня 1947 року під час операції «Вісла» Військом польським були депортовані[4] 111 родин  — 402 особи на понімецькі землі, 24 жителі села ув'язнені в концтаборі Явожно, четверо з них там загинули. В хати виселених українців поселені поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	449	104	310	35
Жінки	598	100	342	156
Разом	1047	204	652	191

Церква

Збереглася інформація про наявність церкви в селі у 1225 році.

У 1894 році була збудована мурована церква святого Миколая на місці згорілої у 1889 році дерев'яної. Зруйнована на початку 1960-х років поляками з дозволу влади попри спроби кількох українських родин врятувати святиню.

Пам'ятки

В селі вціліла мурована капличка (так звана фіґура), встановлена з нагоди скасування панщини у 1848 році в Галичині.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 28.
3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Łazy (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 626. (пол.)
• Łazy [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Apokryf ruski. Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe. (пол.)