Закон про оборону Королівства (англ.Defence of the Realm Act 1914, скорочено — DORA) був прийнятий у Сполученому Королівстві 8 серпня 1914 року, через чотири дні після вступу в Першу світову війну. Він дав широкомасштабні повноваження Уряду в період війни, такі як повноваження на реквізицію будівель або земель, необхідних для військових дій, або встановлення правил на упередження кримінальних злочинів.
«Жодна людина не може в усній формі або в письмовій формі поширювати відомості, які можуть викликати незадоволення або тривогу серед будь-яких військових сил Його Величності або серед цивільного населення»[1]
Британські активісти, які виступали проти участі країни у війні, зокрема Джон Маклін, Віллі Галлахер, Джон Вільям Муйр та Бертран Расселл, були заарештовані і доправлені до в'язниці[джерело?].
Інші норми DORA в мирний час забороняли запускати повітряні змії, розпалювати вогнища, продаж, купівлю і використання біноклів, годувати диких тварин, обговорювати військово-морські питання та вживати алкоголь на громадському транспорті. Обмежувався продаж міцних алкогольних напоїв, а часи роботи пабів було обмежено: з полудня до 15:00 та з 18:30 до 21:30 (вимога про розрив у другій половині дня в дозволених годинах тривала в Англії, доки не було прийнято Закон про ліцензування 1988 р.).
Мета Закону
Закон був розроблений для запобігання вторгненню супротивника на Британські острови та забезпечення підтримки високого рівня морального духу серед цивільного населення. Вводилась жорстка цензура публікацій у пресі та листів, що надсилалися військовими додому з фронту. Категорично заборонялися будь-які повідомлення в пресі про дислокацію і переміщення військ, їх чисельність, наявність чи нестачу озброєння та продовольства, умови в яких воюють війська, будь-якої іншої (технічної) інформації, яку міг використати ворог або яка могла негативно вплинути на моральний дух цивільного населення. Люди, які порушили встановлені Законом правила з метою надання допомоги ворогу, могли бути засуджені до смертної кари. 10 чоловік були страчені за порушення норм цього Закону[2].
Хоча деякі положення DORA можуть здатися дивними, у них була своя мета і логіка. Політ повітряного змія, світло від багаття могли використовуватись як цілевказувачі для німецьких цепелінів, які здійснювали бомбардування. Після введення нормування продажу продовольства у 1918 році, годування диких тварин було визнано марнотратством. Наслідком цензури в пресі, були випадки, коли населення дізнавалося про втрату якогось населеного пункту вже після його повернення під контроль сил Британського експедиційного корпусу.
Початковий закон, його зміна та консолідація
Розділ 1 (1) Закону про оборону Королівства містить такі основні норми[3][4]:
(1) Його Величність, під час нинішньої війни, має владу видавати положення про повноваження та обов'язки Адміралтейства і Ради Армії та сил Його Величності та інших осіб, що діють від його імені, з метою забезпечення суспільної безпеки та захисту Королівства, із можливістю, за такими нормативно-правовими актами, дозволяти військовим судам судовий розгляд та покарання осіб, дії яких суперечать будь-яким положенням таких правил:
(а) запобігання контакту осіб з ворогом або отримання інформації з цією метою або будь-якою метою, розрахованої на небезпеку для успіху операцій будь-якого підрозділу сил Його Величності або для надання допомоги ворогу; або
(b) забезпечення безпеки будь-яких засобів зв'язку, залізниць, причалів або портів; так само, як якщо б такі особи підлягали військовому законодавству і проходили дійсну військову службу і вчинили злочин відповідно до розділу 5 Закону про армію.
За період Першої світової війни до початкового тексту Закону зміни вносилися шість разів[5], спочатку 28 серпня 1914 року Законом про оборону Королівства (№ 2) Акт 1914 року[3][4], а потім 27 листопада 1914 року Законом про оборону Королівства 1914 року (Акт про консолідацію) (який скасував і замінив попередні акти)[4][5]. У 1915 році до нього тричі вносили правки[6].
(1) Його Величність має владу під час нинішньої війни, видати нормативні акти для забезпечення громадської безпеки та оборони цієї держави, а також щодо повноважень та обов'язків з цією метою Адміралтейства і Ради Армії та сил Його Величності та інших осіб, що діють від його імені; і може такими нормативно-правовими актами дозволяти судовий розгляд військовими судами або, у разі незначних правопорушень, судами загальної юрисдикції та покарання осіб, що вчиняють правопорушення, проти нормативних актів та, зокрема, проти будь-якого положення таких правил:
(а) запобігання контакту осіб з ворогом або отримання інформації для цієї мети або будь-якої мети, розрахованої на небезпеку успіху операцій будь-якого підрозділу сил Його Величності або сил союзників або надання допомоги ворогу;
(b) забезпечення безпеки сил і кораблів Його Величності та безпеки будь-яких засобів зв'язку та залізниць, портів та портів;
(с) запобігання поширенню фальшивих відомостей або повідомлень, які можуть викликати незадоволення Його Величності або втручання в успіх сил Його Величності на суші або на морі або на перешкоджання відносинам Його Величності з іноземними державами;
(d) забезпечення навігації суден відповідно до директив, наданих Адміністрацією Адміралтейства або під її керівництвом;
(е) інші заходи, з метою запобігання надання допомоги ворогу чи успішному веденню бойових дій.
(3) Адміралтейство або армійська рада має право:
(а) контролювати увесь або будь-яку частину обсягу випуску будь-якої фабрики або майстерні, в якій виготовляються зброя, боєприпаси або військові склади та обладнання або будь-які предмети, необхідні для їх виробництва;
(b) конфісковувати та використовувати для цілей воєнно-військової служби Його Величності будь-яку таку фабрику чи майстерню або будь-який обсяг продукції з неї.
Подібне законодавство
Надзвичайне воєнне/повоєнне законодавство за епохами та юрисдикцією
Закону про надзвичайні ситуації 1920 року (англ.Emergency Powers Act 1920); Закон про відновлення порядку в Ірландії 1920 р. (англ.Restoration of Order in Ireland Act 1920)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
