Зайцев Пилип Адамович

Зайцев Пилип Адамович
Народився14 (26) березня 1877(1877-03-26)
Київ
Помер10 червня 1957(1957-06-10) (80 років)
Тбілісі
ПохованняТбілісі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьентомолог, науковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПетербурзький університет
Галузьентомологія
ЗакладІнститут зоології АН Грузинської РСР
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникА. П. Семенов-Тян-Шанський, Г. Г. Якобсон
Відомий завдяки:працям з ентомології
НагородиОрден ЛенінаОрден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Пили́п Ада́мович За́йцев (* 26 березня 1877(18770326) — † 10 червня 1957) — грузинський і російський радянський ентомолог, спеціаліст з водяних жуків, основоположник наукового вивчення ентомофауни Закавказзя. Доктор біологічних наук, академік АН Грузинської РСР. Директор Інституту зоології АН Грузинської РСР. Заслужений діяч науки Грузії.

Біографія

П. А. Зайцев народився у Києві в родині поштового службовця. Пилип навчався у київській класичній гімназії (1887—1895), виявивши неабиякі здібності до іноземних мов. Закінчивши гімназію з золотою медаллю, він поступає до Петербурзького університету на факультет східних мов. Від початку навчання він став ще й вільним слухачем лекцій з природознавства. Лекції професорів П. Ф. Лесгафта, О. С. Догеля, В. М. Шимкевича і В. Т. Шевякова підштовхнули його перейти на природниче відділення фізико-математичного факультету. За участь у Всеросійському страйку студентів Пилипа Зайцева виключили з університету (лютий 1899), але невдовзі йому дозволили завершити навчання.

Після закінчення університету (1900) молодий фахівець стає асистентом Жіночого медичного інституті. Наступного року його відряджають на озеро Бологе лаборантом біологічної станції. Згордом він стає її завідувачем і вивчає озерних коловерток. Він знаходить новий для науки вид коловертки-паразита і звертає увагу на водяних жуків. У 1902 році він починає вивчати видовий склад жуків та лускокрилих Новгородчини.

Під керівництвом досвідчених колеоптерологів А. П. Семенова-Тян-Шанського та Г. Г. Якобсона молодий ентомолог працює з колекціями Зоологічного музею (згодом Зоологічний інститут Академії наук — ЗІН) і публікує цикл статей, де описує десятки нових для науки видів і родів твердокрилих.

1905 року його обирають асистентом Інституту сільського господарства і лісівництва у Люблинській губернії (нині Польща). Він вивчає фондові колекції у музеях Західної Європи, складає і публікує світовий каталог водяних жуків трьох родин. В 1911 році П. Зайцева як старшого спеціаліста Департаменту землеробства відряджають до Тифлісу для налагодження наукової роботи з прикладної ентомології. Він організує Ентомологічний кабінет при Тифліському ботанічному саді і до кінця життя залишається в Грузії[2]. У 1912 році його відрядили до України. В Києві, Полтаві, а також у Сімферополі він вивчає способи використання комах-паразитів для Біологічного захисту рослин.

Згодом він працював деканом, проректором і ректором Тбіліського політехнічного інституту, професором (1935). Наступного року він стає доктором біологічних наук (без захисту дисертації). Коли в Грузії створили республіканську академію наук (1941), П. Зайцева обрали її дійсним членом, він очолив Інститут зоології АН Грузинської РСР.

Його син Вадим Пилипович Зайцев (1934—2012) став ентомологом, доктором біологічних наук, професором, знавцем бренівкових двокрилих комах, заступником директора ЗІНу.

Пилип Адамович Зайцев помер 10 червня 1957 року.

Наукова та організаційна діяльність

Основні наукові праці П. А. Зайцева є результатом вивчення твердокрилих. Найбільш вагомий внесок він зробив у вивчення систематики і фауністики водяних жуків. Він описав як нові для науки численні види комах цієї групи. П. Зайцев також досліджував шкідників бавовника, плодових дерев та інших сільгоспкультур, кровососучих комарів Закавказзя.

П. Зайцев брав участь в експедиції на Полярний Урал, де зібрав численні зоологічні матеріали з тундрової фауни (1909), брав участь у роботі 1-го Міжнародного ентомологічного конгресу (Брюссель, 1910), редагував видання «Труды Русского энтомологического общества» (1907—1911[2].

Вчений багато зробив для становлення системи вищої освіти і підготовки наукових кадрів у Грузії.

Нагороди і визнання

Багатогранна діяльність Ф. А. Зайцева відзначена двома орденами і медалями (дивись вище). На його честь названо низку видів і два роди водяних жуків з родини Elmidae: Zaitzevia Champion, 1923[3] і Zaitzeviaria Nomura, 1959)[4].

Академія наук Грузії видала довідкову книгу про життя та діяльність П. А. Зайцева. Вона містить повний список його праць, коротку біографію, нарис діяльності, переліки публікацій про нього, видів тварин, названих на його честь, видів описаних ним самим тощо.[5].

8 листопада 2004 року у Волгограді створене громадське Товариство дослідників водних твердокрилих імені П. А. Зайцева (скорочено: «Зайцев-клуб»)[2].

Основні праці

  • Zaitzev Ph. A. Dryopidae, Cyathoceridae, Georyssidae, Heteroceridae // Coleopterorum catalogus. Junk-Schenkling, 1910. Pars 17, p. 1–68.
  • Зайцев Ф. А. Плавунцовые и вертячки // Фауна СССР. Жесткокрылые, т. 4. М.-Л., 1953. — 377 с.
  • Zaitzev F.A. Fauna of the USSR. Coleoptera. Families: Amphizoidae, Hygrobiidae, Haliplidae, Dytiscidae, Gyrinidae. — Jerusalem: Israel Program for Scientific Translations. 1972. — 401 pp.

Примітки

  1. Филипп Зайцев (1877 - 1957): биобиблиографияТбилиси: Мецниереба, 1980. — С. 23.
  2. а б в Филипп Адамович Зайцев. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/fzaitsev.htm [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Zaitzevia thermae, Warm Springs Zaitzevian Riffle Beetle. https://courses.cit.cornell.edu/icb344/abstracts/Warm-Springs-Zaitzevian.htm [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.])
  4. Алфавитный указатель названий видовой группы к 3-му тому каталога палеарктических жесткокрылых. http://www.zin.ru/ANIMALIA/Coleoptera/rus/scaraind.htm [Архівовано 30 грудня 2009 у Wayback Machine.])
  5. Мгеладзе Г. В., Баркава М. И., Патараиа Л. Ш. Филипп Адамович Зайцев (1877—1957): биобиблиография. — Тбилиси, «Мецниереба», 1980. — 119 с. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/faz_biob.htm [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]

 

Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9