Закінчив Львівську духовну семінарію, богословський факультет Інсбруцького університету (1905—1907)[1]. З У 1909—1914 роках був сотрудником на парафії в селі Острів біля Тернополя, потім — адміністратором (з 1918) і парохом (1924—1929) в селі Жуків на Бережанщині і одночасно адміністратором (1924—1927) і деканом (1927—1929) Бережанського деканату.[3] Від 1929 року — на парафії в Рибниках, де діяльний у «Просвіті», «Сільському господарі», «Союзі українок» та инших товариствах, співорганізатор деяких із них.
У 1939 і 1946 роках заарештований органами НКВС, 1950 — МДБ; 8 липня 1950 року засуджений «за антирадянську агітацію» на 25 років ув'язнення; покарання відбував у ВТТ поблизу м. Омськ (нині РФ). Звільнений 8 січня 1955 року, реабілітований 2 червня 1993.
Помер 15 грудня1961 року. Похований у родинному селі.
Доробок
Статті та поезії релігійної і морально-етичної тематики опубліковані у християнських виданнях і часописах краю.
↑В Бережанщині помер о. Іван Заверуха — священик, діяч і поет // Свобода. — 1962. — № 4 [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]. — С. 4.
↑Zaveruxa Ivan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 501. — ISBN 966-518-225-0.(англ.)
Заверуха Іван Теодорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2012. — Кн. 2. — С. 158. — ISBN 978-966-457-134-7.
Головин, Б. Заверуха Іван, отець (1881—1955) // Ісповідники віри — наші сучасники. — Т. : ТзОВ «Тернограф», 2009. — С. 38—39. — ISBN 978-966-457-053-1