Жуковський Едуард Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Жуковський.
Жуковський Едуард Федорович
Народження14 березня 1935(1935-03-14)
Княжа Долина, Краснокутський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Смерть8 травня 2000(2000-05-08) (65 років)
 Вижниця, Чернівецька область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет і пейзаж
НавчанняВижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1960) і Український поліграфічний інститут (1969)
Діяльністьграфік, педагог
ВчительКуров Василь Петрович, Очеретько Яків Омелянович і Бунов Валентин Львович
Відомі учніКарвасарний Володимир Іванович, Воронюк Володимир Анатолійович і Гамаль Володимир Ілліч
ПрацівникВижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка
ЧленСпілка художників України
Роботи в колекціїЧернівецький художній музей
Нагороди
Заслужений працівник культури УРСР

Едуард Федорович Жуко́вський (14 березня 1935, Червоний Прапор — 8 травня 2000, Вижниця) — український графік; член Спілки художників України з 1993 року. Заслужений працівник культури УРСР з 1981 року

Біографія

Народився 14 березня 1935 року (за паспортом 3 травня 1935 року) в селі Червоному Прапорі (нині село Княжа Долина Богодухівського району Харківської області, Україна). У 1955—1960 роках навчався на відділенні художньої обробки металу Вижницького училища прикладного мистецтва; у 1961—1969 роках — у Львові на графічному факультеті Українського поліграфічного інституту, де його педагогами були Валентин Бунов, Яків Очеретько

Протягом 1962—1998 років працював у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (у 1973—1983 роках очолював його). Під його керівництвом у 1977—1978 роках у Києві, в Інституті проблем лиття Академії наук Української РСР, була створена лабораторія художнього лиття.

Мешкав у Вижниці в будинку на вулиці Мазепи, № 25А, квартира № 14. Помер у Вижниці 8 травня 2000 року.

Творчість

Працював у галузі станкової графіки у жанрах пейзажу, портрета (головна тема — природа Буковини, її люди). Серед робіт:

  • серія «По Буковині» (1963);
  • «Жнива» (1966);
  • «Каміння на Черемоші» (1966);
  • «Київ. Бабин Яр» (1968);
  • «Човен на воді» (1969);
  • «Катерина» (1970);
  • «Стіжок» (1974);
  • «Осінній мотив» (1975);
  • «Дружина» (1977; 1994);
  • «Ранок на Дністрі» (1979),
  • «Гребля в Карпатах» (1980);
  • «Зима в Рівні» (1981);
  • «Зимові сутінки» (1981);
  • «Сумна зима» (1982);
  • «Валентина» (1982);
  • «Львів. Старе місто» (1983);
  • «Після дощу» (1984);
  • «Настя з Мариничів» (1987),
  • «Архітектура Одеси» (1989);
  • «Богородиця» (1990);
  • «Петро» (1991);
  • «Гуцульська хата» (1992);
  • «Пресвята Богородиця» (1994);
  • «Дуби на узліссі» (1995);
  • «Онук» (1997);
  • «Стара стодола» (1998).

У 1960-х — на початку 1970-х років створив низку плакатів, присвячених боротьбі за мир.

Також володів техніками різьблення по дереву, розписом, інтарсією, інкрустацією.

Учасник обласних та республіканських мистецьких виставок від 1963 року. Персональна виставка відбулася у Вижниці у 1998 році.

Окремі роботи зберігаються у Чернівецькому художньому музеї.

Література