Воронюк Володимир Анатолійович

Воронюк Володимир Анатолійович
Народження	22 квітня 1961(1961-04-22) Зарічне, Тульчинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	23 серпня 2022(2022-08-23) (61 рік)
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1984) і Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1991)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Жуковський Едуард Федорович, Косович Віталій Якович і Філіпенко Валентин Володимирович
Працівник	Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка
Член	Спілка художників України
Роботи в колекції	Вінницький обласний художній музей
Нагороди

Володимир Анатолійович Вороню́к (22 квітня 1961, Зарічне — 23 серпня 2022) — український живописець і педагог; член Спілки художників України з 1995 року. Заслужений художник України з 2019 року[1].

Біографія

Народився 22 квітня 1961 року в селі Зарічному Тульчинського району Вінницької області (нині Україна). Упродовж 1978—1984 років навчався на відділені художньої обробки металу у Вижницькому училищі прикладного мистецтва[2] у Едуарда Жуковського, Віталія Косовича.

З 1985 по 1994 рік викладав у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, одночасно протягом 1986—1991 років навчався на художньо-графічному факультеті в Одеському педагогічному інституті[2] у Сергія Лозовського, Валентина Філіпенка, Наталії Миголатьєвої[3]. З 2019 року по березень 2022 року продовжив викладацьку роботу у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка[4]. Мешкав у місті Вижниці в будинку на вулиці Дмитра Загула, 1А[2]. Помер 23 серпня 2022 року[4].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

• «Церква в Вижниці» (1995);
• «Калина» (1995);
• «Над Черемошем» (1996);
• «Водоспад» (1996);
• «Зимовий день» (1996);
• «Стара фортеця» (1998);
• «Соняшники» (1999).

Брав участь у всеукраїнських та міжнародних художніх виставках з 1987 року. Персональні виставки відбулися у 1993 році — у Вінниці, Тульчині, Геелі (Бельгія), у 1995 році — у Геелі, Нью-Йорку, Норт-Порту, у 1997 році — Клерво, у 1998 році — в Торонто, у 2000 році — в Сіднеї, у 2003 році — у Мельбурні.

Отримав 3-ю та 1-у премії на міжнародних конкурсах «Леліген» у Люксембурзі у 1995—1996 та 2000 роках відповідно. Лауреат Чернівецької обласної премії імені Одарки Киселиці за 2014 рік[3].

Роботи зберігаються у Вінницькому художньому музеї, у приватних колекціях в Україні та за кордоном.

Вшанування

Митцю присвячений документальний фільм «Мистецтво без кордонів» (режисер — Вадим Перетятко)[5].

Примітки

1. Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 834/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
2. Митці Буковини. Енциклопедичний довідник, 1998, с. 28, Т. 1.
3. Воронюк Володимир Анатолійович на pinterest.com.
4. Людмила Осадчук. Робив пожертви і творив добро: на Буковині помер відомий художник Володимир Воронюк. / Молодий буковинець. 24 серпня 2022.
5. У Вижниці відбулася прем’єра документального фільму Вадима Перетятка «Мистецтво без кордонів» / Вижницька міська громада. 10 жовтня 2023.

Література

• Воронюк Володимир Анатолійович // Митці Буковини. Енциклопедичний довідник / Т. Дугаєва, І. Міщенко. — Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України. — Чернівці : «Золоті литаври», 1998. — Т. 1. Члени Національної спілки художників України 1940—1998. — С. 28. — 1000 прим. — ISBN 966-95431-9-3.;
• І. І. Міщенко. Воронюк Володимир Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Біографії   Живопис   Буковина