Еспланадна вулиця (Київ)

Еспланадна вулиця
Київ
МісцевістьНова Забудова, Черепанова гора
РайонПечерський
Назва на честьеспланади Київської фортеці
Колишні назви
вул. Еспланадна,
вул. Прозорівська,
вул. Анрі Барбюса,
вул. Куйбишева
Загальні відомості
Протяжність500 м
Координати початку50°26′22.30″ пн. ш. 30°31′24.65″ сх. д. / 50.4395278° пн. ш. 30.5235139° сх. д. / 50.4395278; 30.5235139
Координати кінця50°26′9.45″ пн. ш. 30°31′14.55″ сх. д. / 50.4359583° пн. ш. 30.5207083° сх. д. / 50.4359583; 30.5207083
поштові індекси01023
Транспорт
Найближчі станції метро «Палац спорту»
АвтобусиА 55, 69
Трамваїлінія існувала до 2001 року
ТролейбусиТр 3, 14, 15, 40
Маршрутні таксіМт 171, 411, 427
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установиНаціональна соціальна сервісна служба України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10509
У проєкті OpenStreetMapr372707
Мапа
Мапа
CMNS: Еспланадна вулиця у Вікісховищі

Есплана́дна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Нова Забудова, Черепанова гора. Пролягає від Басейної вулиці до вулиці Саксаганського.

Прилучаються вулиця Рогнідинська та Спортивна площа.

Історія

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, що виникла від еспланади Нової Печерської, або Миколаївської фортеці (еспланада — незабудована територія між укріпленням і містом). З 1869 року разом з теперішньою вулицею Василя Тютюнника отримала назву Прозорівська[1], на честь похованого біля Прозорівської башти фельдмаршала князя О. О. Прозоровського. У 1938 році ділянка вулиці між вулицями Басейної та Жилянської набула назви вулиця Анрі Барбюса[2]. З 1944 року поновлено назву Еспланадна[3]. З 1952 року — вулиця Куйбишева[4], на честь радянського партійного і державного діяча В. В. Куйбишева.

Сучасна історична назва вулиці вживається з першої половини 1990-х років (офіційне рішення про перейменування не відоме).

Вулиці Академіка Богомольця і Михайла Омеляновича-Павленка в минулому також мали назву Еспланадна, Іподромний провулок — Еспланадний провулок.

Забудова

На вулиці збереглося кілька будинків дореволюційної забудови. Один з них — прибутковий будинок, що належав купцю Андрію Петровичу Слінку (№ 30). У ньому у 1902–1904 роках жив письменник Михайло Булгаков.

У другій половині XIX століття на вулиці розміщувались будинки розпусти, які переїхали сюди з Андріївського узвозу та місцевості Хрести (район сучасної вулиці Михайла Омеляновича-Павленка). У 1885 році там стався гучний скандал — в одному з таких будинків помер тодішній цивільний губернатор С. Н. Гудима-Левкович. Через це генерал-губернатор Олександр Дрентельн наказав перенести усі будинки розпусти на околичну вулицю Ямську.

Установи та заклади

Примітки

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
  3. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]

Посилання

Джерела