Есамбаєв Махмуд Алісултанович

Есамбаєв Махмуд Алісултанович
Народився	15 липня 1924(1924-07-15)[2][1]  Старі Атаги, Урус-Мартановський район, Чеченська автономна область, РСФРР, СРСР[2]
Помер	7 січня 2000(2000-01-07)[1] (75 років)  Москва, Росія
Поховання	Даниловський мусульманський цвинтар^d
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, артист балету, хореограф, політик, балетмейстер, естрадний артист, артист естради
Знання мов	російська і чеченська
Роки активності	1939 — 1995
Нагороди
IMDb	ID 0260063
Сайт	esambaev.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Махмуд Алісултановіч Есамба́єв (нар. 15 липня 1924, Старі Атаги — пом. 7 січня 2000, Москва) — радянський артист балету, естрадний танцівник, актор.

Біографія

Народився 15 липня 1924 року в передгірному селищі Старих Атагах (нині Грозненський район Чечені, Російська Федерація). Виходець з тейпа Ішхой, чеченець. Танцював з раннього дитинства, зокрема у 7 років на весіллях, куди його брав із собою батько.

Упродовж 1933—1936 років навчався хореографії при Грозненському будинку народної творчості; у 1939—1941 роках — у Грозненському хореографічному училищі. В 15 років почав танцювати в Чечено-Інгуському державному ансамблі пісні та танцю, в 19 років — в П'ятигорському театрі музичної комедії. Через те, що юність Махмуда припала на роки німецько-радянської війни, танцював у фронтовій концертній бригаді на передовій, на будівництві оборонних споруд, у військових госпіталях.

Під час депортації чеченців та інгушів у 1944–1956 роках був солістом Киргизького театру опери та балету в місті Фрунзе. У 1952 році закінчив Фрунзенське хореографічне училище. З 1957 року — соліст Чечено-Інгуської філармонії. В 1959 році виступив зі своєю програмою в Москві в складі трупи «Зірки радянського балету» відвідав з гастролями Францію, Південну Америку, де мав великий успіх. Після зарубіжних гастролей створив свій танцювальний колектив.

Обирався депутатом Верховних Рад Чечено-Інгуської АРСР 2-го і 3-го скликань (1958, 1962), РРФСР 8-го скликання (1971—1975)[3], СРСР 10-го, 11-го і 12-го скликань (1979—1991). Був президентом Міжнародного союзу діячів естрадного мистецтва. При його активній підтримці в Грозному будувалися нові будівлі драматичного театру і цирку.

Помер у Москві 7 січня 2000 року. Похований у Москві на мусульманській частині Даниловського цвинтаря. 2001 року на його могилі було урочисто відкрито надгробний пам'ятник роботи скульпторів А. та М. Ковальчуків. На гранітнимому постаменті вигравіюваний півмісяць і арабська молитва, і встановлена фігура самого артиста з піднятою вгору рукою в характерному для нього жесті[4].

Творчість

У Киргизькому театрі опери та балету в балетах виконував партії:

• Гірей («Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єв);
• Тарас («Тарас Бульба» Василя Соловйова-Сєдого за Миколою Гоголем);
• фея Карабос, Ротбарт («Спляча красуня», Лебедине озеро Петра Чайковського);
• Кудаке («Анар» Володимира Власова і Володимира Фере);
• Отаман («Чолпон» Михайла Раухвергера);
• Танцювальник з ресторану («Червоний мак» Рейнгольда Глієра)

Також виконував танці у оперних виставах.

Виконав велику кількість різноманітних танців:

• народів світу: «Чабан» (чечено-інгуський, узбецький), «Войовничий» (таджицький), «Мисливець і орел» (монгольський), «Воїн» (башкирський), «Золотий бог» (індійський — бхарат-натьям), «Бамбука» (колумбійський), «Ля-корида» (іспанський), «Негритянський танець»;
• танцювальна новела «Аве Марія» на музику Франца Шуберта;
• ритуальний «Танець вогню» на музику Мануеля де Фальї;
• танцювальні сценки: «Єврейські кравечки», «Автомат».

Фільмографія

Знімався у кіно:

• 1962 — Я буду танцювати — Махмуд Ішхоев.
• 1968 — Лебедине озеро — Ротбарт.
• 1973 — Земля Санникова — Шаман.
• 1975 — На край світу.
• 1975 — Чесне чарівне — Вогонь.
• 1976 — Поки б'є годинник — придворний скрипаль ИГИ Нагі туги.
• 1983 — Пригоди маленького Мука — скарбник.
• 1984 — Репортаж з безодні — учитель.
• 1988 — Дорога до пекла.
• 1994 — Увертюра.
• 1995 — Поклик предків. Великий Туран, Більге-Оол.

Відзнаки

• Золота та дві срібні медалі Всесоюзного фестивалю радянської молоді у Москві (1957)[5].
• Заслужений артист РРФСР з 1957 року[5].
• Три ордена Трудового Червоного Прапора (24 грудня 1965; 2 липня 1971; 7 серпня 1981)[3].
• Народний артист РРФСР з 1966 року[6].
• Народний артист Киргизької РСР з 1969 року[4][5].
• Народний артист СРСР з 1974 року.
• Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1984 року; за видатні заслуги в розвитку радянського хореографічного мистецтва та у зв'язку з шістдесятиріччям з дня народження; орден Леніна № 400 756, золота медаль «Серп і Молот» № 20 211).
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (11 березня 1985).
• Орден Дружби (20 липня 1994; за видатні досягнення в мистецтві танцю і плідну громадську діяльність)[7].
• Національна російська музична премія в галузі видовищ та популярної музики «Овація» у номінації «Жива легенда» (1998)[5].
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (15 липня 1999; за видатний внесок у розвиток мистецтва танцю)[8].

Вшанування

• На честь артиста названий астероїд 4195 (Esambaev), відкритий 19 вересня 1982 Людмилою Черних.
• Ім'я Есамбаєва назавжди занесене на плиту у галереї «Зірки естради Російської Федерації» у Москві перед Державною концертною залою «Росія»[3].
• 19 жовтня 2007 року у пансіонаті «Лісове містечко» у Підмосков'ї, де останні роки життя відпочивав і лікувався артист, йому встановлено пам'ятник[4].
• 17 липня 2008 року відбулося урочисте відкриття пам'ятника танцюристу в Грозному, приурочене до 84-ї річниці від його дня народження. Пам'ятник встановлено біля будівлі Республіканського центру культури і мистецтв. Скульптура виготовлена ​​жителем села Бено-Юрт Асланом Тімерхановим і піднесена міністерству культури Чеченської Республіки в подарунок.
• 11 серпня 2009 року проспект Революції в Грозному перейменовано на проспект імені Махмуда Алісултановича Есамбаєва.
• У 2011 році видавництвом «Молода гвардія» у серії «Життя чудових людей» видана книга Алауді Мусаєва «Махмуд Есамбаєв».
• Ічнує Всесвітній благодійний фонд Махмуда Есамбаєва[4].

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Эсамбаев Махмуд Алисултанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
3. Эсамбаев Махмуд Алисултанович / Герои страны.(рос.)
4. Всемирный благотворительный фонд Махмуда Есамбаева.(рос.)
5. Эсамбаев Махмуд Алисултанович / Кино-театр.ру.(рос.)
6. Театральна Енциклопедія. драма опера балет оперета цирк естрада драматург режисер. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 23 лютого 2012.
7. Указ Президента РФ від 20 липня 1994 року № 1501
8. Указ Президента РФ від 15 липня 1999 року № 891

Література

• Эсамбаев, Махмуд Алисултанович // Театральная энциклопедия. Том 5 / Главный редактор П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1967, стовпчики 1003—1004(рос.);
• Эсамбаев Махмуд Алисултанович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Есамбаєв Махмуд Алісултанович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Эсамбаев Махмуд Алисултанович // Балет : энциклопедия / головний редактор Ю. М. Григорович. — Москва : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 601 .(рос.)

Біографії   Танок   СРСР