Екзампей

Екзампе́й або Ексампій[1] (дав.-гр. Ἐξαμπαῖος, укр. Священні шляхи) — історична місцевість в Україні на межі Кіровоградської та Миколаївської областей на порубіжжі земель алазонів і скіфів-орачів, між ріками Гіпаніс (Південний Буг) і Борисфен (Дніпро), навпроти зближення річищ Тираса (Дністер) і Гіпаніса . Вважається сакральним центром Великої Скіфії, де за наказом володаря країни Аріанта за легендами було виготовлено і встановлено сакральну пам'ятку народу, символ об'єднання скіфських племен — Священний казан. Цей величезний казан зроблено з наконечників стріл, які були принесені за наказом царя Аріанта, – по одному наконечнику від кожного скіфа[2].

Описана «батьком історії» Геродотом. За Геродотом, тут до Гіпаніса впадало джерело з гіркою водою. Назва місцевості та джерела перекладалася зі скіфської мови як "Священні шляхи", а такими вважалися шляхи торгівлі або так чи інакше пов'язані з вшановуваними святинями.

Щодо місцезнаходження Екзампею існують різні гіпотези. Перспективними видаються пошуки цієї місцевості в нижній течії річки Синюха (притока Південного Бугу)[2]. Деякі дослідники вважають Екзампей також місцем проведення щорічних скіфський свят, про які згадує Геродот (IV, 7), і на цій підставі розміщують його ближче до центру "скіфського квадрата", у верхів'ях річок Тясмин або Інгулець (обидві притоки Дніпра).

Згідно з дослідженнями В. І. Петрука, місцевість Екзампей розташована на межі сучасної Кіровоградської та Миколаївської областей, у районі висоти 269 м (48°09′ пн. ш. 31°47′ сх. д.) на гребені вододілу поміж верхніми витоками Мертвоводу (річок Костувата) і Чорного Ташлика (Бежбайраки), неподалік села Вільні Луки (що належить до Кропивницької сільської ради) Новоукраїнського району Кіровоградської області (Див. місцевість Екзампей на топографічній карті. [1] [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]). Це найвища точка в усіх правобережних степах. Розташована вона неподалік від межі з лісостепом і, таким чином, лягає якраз на межу поміж археологічно вивченим ареалом скіфів-орачів та їх південними сусідами — алазонами.

Звідси на північ починається Бежбайрак (Башбайрак) з витоком однієї з приток Чорного Ташлика, що тече через село Вільні Луки. А на південь в урочищі, зі скелястого джерела бере початок річки Костувата — центральна верхня притока Мертвоводу, які разом ідентифіковані як річка Екзампей. В цьому ж урочищі знайдено велике кам'яне плато, яке, на думку Володимира Петрука, за аналогією до грецького «омфала» в Дельфах і кельтського величезного каменя в Уснеху, можна назвати «пупом скіфської землі»[3].

Примітки

1. СТОЛИЦЯ СКІФІВ БУЛА НА ВІННИЧЧИНІ. Таємниця прадавніх народів може бути прихована у Хмільницькому районі?. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
2. ЕКСАМПЕЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 16 грудня 2024.
3. ЕКСАМПЕЙ // Енциклопедія історії України. Т. 3. Е - Й. - К. : Наукова думка, 2005. - С. 22

Джерела

• Борис Рыбаков. Язычество древней Руси [Архівовано 28 червня 2006 у Wayback Machine.]
• В. І. Петрук. Екзампей — сакральний центр Великої Скіфії. // Історичний журнал. — № 3. — 2005. — С. 110—116.
• Петрук Володимир Іванович. Скіфський сакральний центр Екзампай в контексті культурної спадщини України: дис… канд. іст. наук: 09.00.12 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. [2] [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Геродот. Історії у 9 книгах: IV. Мельпомена. Переклад А.Білецького. — 1993
• Історичний журнал. -№ 3. — 2005. — С. 110—116.

Портал «Географія»   Портал «Україна»