Едіт Клементс
Едіт Клементс (англ. Edith Clements; 1874 — 1971) — американська вчена, ботанік, піонерка ботанічної екології, перша жінка, яка отримала ступінь доктора філософії в Університеті Небраски[5][6]. Вона була одружена з ботаніком Фредеріком Клементсом, з яким співпрацювала протягом усього свого професійного життя. Разом вони заснували Альпійську лабораторію, дослідницьку станцію в Пайкс-Пік, штат Колорадо. Клементс також була ботанічною ілюстраторкою, ілюструвала власні книги та спільні публікації з Фредеріком. Подружжя Клементсів цікавилося вивченням фітогеографії, особливо тих факторів, що визначають екологію рослинності в окремих регіонах, їх називали «найвидатнішою командою чоловіка і дружини з часів Кюрі»[6][7]. Неможливо повністю виокремити роботу кожного з подружжя Клементсів, оскільки вони працювали разом впродовж спільних років життя[6]. Юні роки та освітаЕдіт Гертруда Шварц народилася у 1874 році в Олбані, штат Нью-Йорк, у родині Джорджа та Емми Шварц[8]. Її батько був пакувальником свинини з Омахи, штат Небраска[6]. Вона здобула освіту в Університеті Небраски (UNL), була обрана у Фі Бета Каппа та отримала ступінь бакалавра німецькою мовою у 1898 році[6][8][9]. У 1904 році вона написала дисертацію на тему «Співвідношення структури листка до фізичних факторів»[10]. Шварц розпочала свою кар’єру як викладачка німецької мови в Університеті Небраски (1898–1900). У цей період вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Фредеріком Клементсом, професором ботаніки Університету Лос-Анджелеса, який вплинув на напрям її навчання в аспірантурі. У той час університети Небраски та Міннесоти були центрами вивчення фітогеографії — географічного поширення видів рослин — і вона вирішила зробити це своєю сферою спеціалізації[7]. Едіт Клементс здобула ступінь доктора ботаніки у 1904 році (з додатковим курсом з німецької філології та геології), ставши першою жінкою, яка отримала ступінь доктора філософії в Університеті Небраски[6][8][9]. Едіт та Фредерік одружилися у 1899 році[11][12]. Кар'єраОтримавши ступінь доктора філософії, Клементс ропочала роботу асистента з ботаніки в Університеті Невади (1904–07), де викладав Фредерік[8]. Щоб зібрати гроші, вони провели декілька років, збираючи зразки рослин і створили Herbaria Formationum Coloradensium, цінну колекцію з приблизно 530 зразків гірських рослин Колорадо, ретельно анотованих та доповнених 100 фотографіями[7]. Книга була видана у 1903 році в кількості 24 комплектів, які були продані науковим установам. Кілька років по тому вони зібрали ще одну колекцію, яка містить приблизно 615 зразків криптогамів; у 1972 році ця колекція була видана у друкованому вигляді Ботанічним садом Нью-Йорка[13][14]. У 1909 році Клементс отримала посаду викладача ботаніки в Університеті Міннесоти у Міннеаполісі, де Фредерік очолював кафедру ботаніки з 1907 року[8]. У 1917 році Фредерік залишив викладацьку діяльність та почав займатися дослідженнями, які фінансувалися Інститутом Карнегі у Вашингтоні, округ Колумбія[15]. Протягом багатьох років фінансування Інститутом Карнегі підтримувало їхні спільні дослідження, а також Інститут Карнегі призначив Клементс польовим асистентом[9][15]. Починаючи з 1917 року, Клементси проводили зиму, займаючись дослідженнями у двох науково-дослідних установах, які фінансувалися Інститутом Карнегі: спочатку в Тусонському інституті в Арізоні, а потім (з 1925 року) в Прибережній лабораторії в Санта-Барбарі, Каліфорнія[9][15]. Протягом усього цього періоду вони проводили літо на ботанічній станції Альпійська лабораторія на Пайкс-Пік, Колорадо, яку вони створили як тестовий майданчик для акліматизації рослин[9]. Едіт Клементс працювала інструктором ботаніки в Альпійській лабораторії, а Фредерік – директором[15]. Протягом чотирьох десятиліть діяльності вони підготували багато ботаніків та екологів у цій лабораторії, до її закриття у 1940 році[16]. Свої праці вони публікували спільно та окремо, Клементс перекладала деякі їхні книги та статті іноземними мовами[9]. Клементси об’їздили Великі рівнини та Південний захід, заохочуючи проводити природоохоронні заходи для протидії руйнуванню сільськогосподарських угідь та пасовищ[16]. Едіт Клементс проілюструвала низку їхніх спільних видань, таких як Rocky Mountain Flowers (1914) та Flowers of Coast and Sierra (1928), а також публікації Фредеріка: Plant Succession (1916, яку вона також допомогала укладати)[16], Adaptation and Origin in the Plant World: The Role of Environment in Evolution (1939), та Dynamics of Vegetation (1949). У 1916 році кольорові іллюмтрації з Rocky Mountain Flowers були видані як окремий збірник 175 найяскравіших квітів регіону під назвою Flowers of Mountain and Plain. Письменниця Вілла Катер, натуралістка та друг Клементсів, була вражена цією публікацією[16]. В інтерв’ю 1921 року Катер зазначила: «Є одна книга, яку я воліла б написати, ніж усі мої романи. Це ботаніка Клементса, яка стосується польових квітів Заходу» (під цим вона, ймовірно, мала на увазі 'Rocky Mountain Flowers)[17]. У 1960 році, у віці вісімдесяти шести років, Клементс опублікувала мемуари «Пригоди в екології: півмільйона миль», в яких вона розповіла історію «двох екологів рослин, які жили і працювали разом»[9]. У 1941 році Фредерік вийшов у відставку, помер у 1945 році[15]. Едіт продовжувала працювати над їхніми спільними рукописами та писати статті аж до своєї смерті в Ла-Хойя у 1971 році[15]. Вшанування пам'ятіУ 2012 році Клементс була номінована до Залу слави Небраски[6][16]. Архів Університету Вайомінгу Едіт та Фредеріка Клементсів, містить фотографії періоду 1893–1944 років, польові нотатки, наукове листування, рукописи та наукові статті, а також щоденники Едіт за період 1907–1966 років[5]. Окрім того, Університет Небраски оцифрував невелику колекцію листів Клементс до своєї родини про поїздку 1911 року, яку вони з Фредеріком здійснили до Європи для участі в міжнародній зустрічі ботаніків та екологів[18]. Окремі публікаціїКниги
Інші публікації
Колекції
Див. також
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia