Едуардо Сальвіо

Ф
Едуардо Сальвіо
Едуардо Сальвіо
Едуардо Сальвіо
Особисті дані
Народження 13 травня 1990(1990-05-13) (34 роки)
  Авельянеда, Аргентина
Зріст 171 см
Вага 67 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Аргентина «Бока Хуніорс»
Номер 14
Юнацькі клуби
2006—2008 Аргентина «Ланус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Аргентина «Ланус» 41 (11)
2010–2012 Іспанія «Атлетіко» 44 (5)
2010–2011   Португалія «Бенфіка» 19 (4)
2012–2019 Португалія «Бенфіка» 147 (34)
2019– Аргентина «Бока Хуніорс» 35 (12)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Аргентина Аргентина U-17 4 (1)
2008–2009 Аргентина Аргентина U-20 9 (4)
2009– Аргентина Аргентина 14 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 травня 2018.

Едуардо Сальвіо (ісп. Eduardo Salvio, нар. 13 травня 1990, Авельянеда) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Бока Хуніорс».

Найбільших результатів досяг у Європі, виступаючи за «Атлетіко», з яким двічі виграв Лігу Європи, а також «Бенфіку», з якою виграв понад десять португальських національних трофеїв.

Клубна кар'єра

Народився 13 травня 1990 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Ланус». Дебютував за основний склад 24 серпня 2008 року в матчі проти «Бока Хуніорс». 24 жовтня він забив свої перші голи в чемпіонаті, двічі вразивши ворота «Архентінос Хуніорс». Всього провів за рідний клуб два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

22 січня 2010 року мадридський «Атлетіко» підписав форварда за 8 000 000 євро[1]. Також на нього претендували «Зеніт» та «Галатасарай»[2]. Дебютував за «матрацників» 28 лютого у матчі 24-го туру проти «Валенсії», вийшовши на заміну на 89-й хвилині замість Сімау Сабрози[3]. Перші голи забив 25 квітня у матчі проти «Тенеріфе»[4]. У Лізі Європи того сезону зіграв 8 матчів, в тому числі і фінальний, де «Атлетіко» переміг[5], завдяки чому аргентинець виграв перший трофей у кар'єрі.

20 серпня 2010 року був відданий в річну оренду португальській «Бенфіці»[6], крім того лісабонський клуб також викупив 20 % прав на гравця за € 2,5 млн[7]. Вигравши з командою Кубок португальської ліги в кінці сезону аргентинець повернувся до «Атлетіко». Під проводом свого співвітчизника Дієго Сімеоне Сальвіо став важливим гравцем «матрацників». Хоча він і не став провідним гравцем, він мав важливу роль у сезоні, і особливо в перемозі у Лізи Європи, де він зіграв 16 ігор. Найбільш важливим був його внесок в першому матчі чвертьфіналу проти німецького клубу «Ганновер 96», де він забив гол на в 89-й хвилині гол, який дозволив клубу перемоги 2:1, а потім і вийти в наступний етап. Також Едуардо зіграв і у фіналі, хоча і вийшов у кінцівці гри, яку його партнери розгромно завершили 3:0.

Едуардо Сальвіо під час виступів за «Бенфіку». 2012 рік.

31 липня 2012 року «Бенфіка» і «Атлетіко» домовилися про те, що португальці за 11 мільйонів євро викуплять інші вісімдесят відсотків прав на гравця. З рештою двадцятьма, які клуб викупив раніше, сума трансферу склала 13,5 мільйонів євро, перевищивши попередній рекорд лісабонців у розмірі 12 мільйонів євро, сплачений «Барселоні» за Сімау Саброзу в 2001 році[8][9].

Сезон 2012/13 для «Бенфіки» виявився без жодного трофею — у чемпіонаті вони поступились одним очком «Порту», а у національному кубку у фіналі програли «Віторії» (Гімарайнш). Також у тому сезоні Сальвіо зіграв свій другий поспіль, та третій за кар'єру, фінальний матч Ліги Європи, цього разу відігравши усі 90 хвилин. Але і тут лісабонці не змогли здобути трофей, поступившись англійському «Челсі» (1:2) — на 93-й хвилині переможний гол забив Бранислав Іванович.

На початку сезону 2013/14 років Сальвіо зазнав серйозної травми, яка змусила його пропустити практично усю першу половині сезону. У лютому 2014 року він знову з'явився на полі і допоміг клубу виграти усі три національних титули: чемпіонат, Кубок Португалії, а також Кубок португальської ліги. На європейській арені результат був таким же, як у попередньому сезоні: «Бенфіка» зайняла третє місце груповому етапі Ліги чемпіонів і вийшла у Лігу Європи, досягла фіналу. Таким чином Сальвіо третій рік поспіль виходив з командами у фінал Ліги Європи, але цього разу він і не міг взяти участь у грі через дискваліфікацію за перебір жовтих карток у матчі півфіналу. У фіналі «Бенфіка» знову програла, цього разу по пенальті, іспанській «Севільї». 10 серпня 2014 року Сальвіо зіграв у Суперкубку Португалії проти «Ріу Аве» і допоміг їй здобути титул в серії пенальті. Таким чином за рік Сальвіо з командою виграв усі чотири національні трофеї Португалії[10].

У сезоні 2014/15 років «Бенфіка» знову стала чемпіоном. У матчі, в якому клуб виграв титул, Сальвіо був замінений через травму. Через кілька днів воно було підтверджено, що аргентинець отримав травму коліна, яка перешкодила йому зіграти у фінал Кубку Ліги, в якому «Бенфіка» виграла титул, обігравши «Марітіму».

Більшу частину наступного сезону 2015/16 років Сальвіо пропустив через травму[11] і повернувся на поле лише 12 лютого 2016 року. У тому сезоні клуб виграв чемпіонат, Кубок ліги і Суперкубок, але Едуардо робив поодинокі замінні виступи, оскільки йому не вдалося повернути собі справжню форму. Лише з наступного сезону Сальвіо знову став важливою частиною команди, після того як 16 червня 2016 року продовжив свій контракт з Бенфікою ще два сезони[12]. 28 жовтня 2016 року, після того, як Едуардо забив гол у матчі проти «Пасуш-де-Феррейри» (3:0), Салвіо став аргентинцем з найбільшою кількістю м'ячів, забитих за «Бенфіку» (42 голи), перевершивши рекорд колишнього товариша по команді Ніколаса Гайтана[13]. У цьому ж сезоні Сальвіо допоміг клубу отримати сввій четвертий поспіль титул чемпіона Португалії, а 29 травня 2017 року під час фіналу Кубка Португалії, він забив головою у матчі проти «Віторії» (Гімарайнш) вирішальний гол (2:1) і приніс команді черговий трофей, а також був названий найкращим гравцем матчу[14]. Всього відіграв за лісабонський клуб 147 матчів у національному чемпіонаті.

18 липня 2019 повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Боки Хуніорс»[15].

Виступи за збірні

Едуардо_Сальвіо у складі збірної Аргентини. 2012 рік.

2007 року у складі юнацької збірної Аргентини до 17 років він брав участь у юнацькому чемпіонаті Південної Америки, ставши бронзовим призером турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на юнацький чемпіонат світу, який пройшов того ж року у Південній Кореї. Сальвіо провів на турнірі всі п'ять ігор, а збірна вилетіла у чвертьфіналі від майбутніх тріумфаторів «мундіалю» нігерійців.

Протягом 2008—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, з якою поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки 2009 року у Венесуелі, де з 4 голами став найкращим бомбардиром своєї збірної, але Аргентина не змогла вийти з групи.

20 травня 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Панами. Аргентинська збірна, що складалась тільки з гравців місцевої Прімери перемогла 3:1[16]. Також 22 грудня зіграв один неофіційний матч проти Каталонії (2:4).

Сальвіо не був основним гравцем «біло-блактиних», тим не менш був включений у заявку команди на чемпіонат світу 2018 року у Росії[17].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008–09 Аргентина «Ланус» ПД 29 9 - - - КЛ+ПАК 2+4 0+2 - - - 35 11
2009-10 ПД 12 2 - - - - - - - - - 12 2
Усього за «Ланус» 41 11 - - 6 2 - - 47 13
2009–10 Іспанія «Атлетіко» ПД 13 2 КІ 0 0 ЛЄ 8 0 - - - 21 2
2010–11 Португалія «Бенфіка» ПЛ 19 4 КП+КЛ 5+4 1+2 ЛЧ+ЛЄ 5+6 0+3 СП - - 39 10
2011–12 Іспанія «Атлетіко» ПД 30 3 КІ 2 0 ЛЄ 16 5 - - - 48 8
Усього за «Атлетіко» 43 5 2 0 24 5 - - 69 10
2012–13 Португалія «Бенфіка» ПЛ 29 10 КП+КЛ 5+3 2+0 ЛЧ+ЛЄ 5+8 0+1 - - - 50 13
2013–14 ПЛ 12 0 КП+КЛ 3+1 1+0 ЛЧ+ЛЄ 0+6 1 - - - 22 2
2014–15 ПЛ 29 9 КП+КЛ 1+2 2+1 ЛЧ 5 1 СП 1 0 38 13
2015–16 ПЛ 8 0 КП+КЛ 0+1 0 ЛЧ 3 0 СП 0 0 12 0
2016–17 ПЛ 29 4 КП+КЛ 3+1 1+1 ЛЧ 8 3 SP 1 0 42 9
2017–18 ПЛ 26 9 КП+КЛ 1+1 0 ЛЧ 5 0 SP 1 0 34 9
2018–19 ПЛ 14 2 КП+КЛ 2+3 0+1 ЛЧ+ЛЄ 7[18]+2 2[19]+1 - - - 28 6
Усього за «Бенфіку» 166 38 37 12 60 12 3 0 266 62
2019–20 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 2 1 КА 0 0 КЛ 1 1 - - - 3 2
Усього за кар'єру 252 55 39 12 91 20 3 0 385 87

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина

Титули і досягнення

«Бенфіка»: 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2018–19
«Бенфіка»: 2013–14, 2016–17
«Бенфіка»: 2010–11, 2013–14, 2014–15, 2015–16
«Бенфіка»: 2014, 2016, 2017
«Атлетіко Мадрид»: 2009–10, 2011–12
«Бока Хуніорс»: 2019–20
«Бока Хуніорс»: 2020–21

Примітки

  1. «Атлетіко» підписав 19-річного аргентинського форварда. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
  2. «Зеніт» приглядається до форварда «Лануса». Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
  3. «Атлетіко» М 4:1, «Валенсія». Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
  4. «Атлетіко» М 3:1 «Тенеріфе». Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
  5. «Атлетіко» М 2:1 «Фулхем». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
  6. Сальвіо змінив «Атлетіко» на «Бенфіку»[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. Relatório & contas 1º semestre 2010/2011 (Report & Finances first semester 2010/2011) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; CMVM (Portuguese)
  8. Kundert, Tom (1 серпня 2012). Benfica break transfer record to bring Salvio back to the Estádio da Luz. PortuGOAL. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 25 липня 2016.
  9. Salvio assina por cinco anos (Salvio signs for five years); Record, 1 August 2012 (Portuguese) [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  10. травня 2014[недоступне посилання]
  11. Salvio suffers torn ACL, may undergo surgery. EFE. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  12. Salvio até 2019 [Salvio until 2019] (Portuguese) . 16 червня 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  13. Um golo que fez Salvio entrar para a história [One goal that made Salvio go down in history]. Record (Portuguese) . 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
  14. Salvio eleito o melhor jogador da final [Salvio elected best player of final]. FPF (Portuguese) . 28 травня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
  15. Obrigado, Salvio!. www.slbenfica.pt (порт.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  16. La Selección local de Maradona venció 3–1 a Panamá. perfil.com. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2014.
  17. Crawford, Stephen (4 червня 2018). Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists. Goal. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)
  18. 3 presenze nei turni preliminari.
  19. Nei turni preliminari.

Посилання