Діука південна

? Діука південна
Самець південної діуки Самиця південної діуки
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Thraupinae Рід: Діука (Diuca) Reichenbach, 1850[2] Вид: Діука південна
Біноміальна назва
Diuca diuca (Molina, 1782)[3]
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Fringilla diuca Hedyglossa diuca
Посилання
Вікісховище: Diuca diuca Віківиди: Diuca diuca EOL: 1050320 ITIS: 559800 МСОП: 22723174 NCBI: 460193

Діу́ка південна[4] (Diuca diuca) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Діука (Diuca).

Опис

Південна діука

Південна діука (підвид D. d. chiloensis)

Довжина птаха становить 16-18 см, вага 31-41 г. Забарвлення переважно сіре, на горлі і животі великі білі плями, нижня частина живота коричнювата. Гузка біла, пера на ній мають коричневі края. Крила і хвіст чорнуваті, на кінці хвоста біла пляма. Дзьоб чорнуватий, біля основи сизий. Лапи сірувато-коричневі або чорнуваті. Очі карі. Самиці і представники південних популяцій є дещо більш коричнюватими.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[5]

• D. d. crassirostris Hellmayr, 1932 — Анди на півночі Чилі, на північному заході Аргентини та на крайньому півдні Болівії;
• D. d. diuca (Molina, 1782) — центр Чилі, захід Аргентини;
• D. d. chiloensis Philippi Bañados & Peña, 1964 — острів Чілое;
• D. d. minor Bonaparte, 1850 — центральна і південна Аргентина та південне Чилі.

Поширення і екологія

Південні діуки поширені від північно-західної Аргентини, північного Чилі і південної Болівії до Магелланової протоки. Деякі патагонські популяції взимку мігрують на північ, до східної Аргентини, західного Уругвая і крайнього півдня Бразилії (Ріу-Гранді-ду-Сул). Також південні діуки були інтродуковані на острів Пасхи.

Південні діуки живуть у різноманітних відкритих середовищах — в чагарникових заростях, садах, на полях, в степах і на луках. Зустрічаються переважно на висоті до 2000 м над рівнем моря, на північному заході Аргентини місцями на висоті до 3600 м над рівнем моря.

Поведінка

Південні діуки зустрічаються парами або зграйками. Живляться ягодами, насінням і безхребетними, особливо під час гніздування. Сезон розмноження триває з кінця серпня до грудня. Гніздо робиться з трави і рослинних волокон, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці від 2 до 4 блідих, блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих оливково-коричневими плямками, розміром 24×17 мм.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Diuca diuca. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
2. Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale (German) . Dresden and Leipzig: Friedrich Hofmeister. Plate LXXVIII. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
3. Molina, Juan Ignacio (1782). Saggio sulla storia naturale del Chili (Spanish) . Bologna: Nella Stamperia di S. Tommaso d'Aquino. с. 249—250. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 05 червня 2022.