|
Дітмаршен
Дітма́ршен, або Дітма́ршенський пові́т (нім. Kreis Dithmarschen) — район у Німеччині, землі Шлезвіг-Гольштейн. Адміністративний центр — місто Гайде. Розташований на західному узбережжі Ютландського півострова, між річками Айдер і Ельба. Створений 1970 року шляхом об'єднання Північного і Південного Дітмаршенського повітів. Одна із історичних земель Нижньої Саксонії, складової Священної Римської імперії. Вперше згадується у ІХ ст. як одне із саксонських графств на північ від Ельби. У 1227 — 1559 роках стало центром Дітмаршенської селянської республіки, яку розділили Данія і Гольштейн на Південний і Північний Дітмаршен. З 1773 року обидва повіти повністю перейшли під контроль Данії. 1866 року, за підсумком Другої Шлезвізької війни, вони стали складовою Пруссії, з 1871 року — Німеччини. Входить до національного парку «Ватове море Шлезвіг-Гольштейну». Площа — 1404,75 км². Населення — 133 251 осіб (31 грудня 2020[3]). Назва
Може зустрічатись назва Дітмархен і Дітмарсен. Скажімо один з титулів імператора Всеросійського був — герцог Дітмарсенський.
ІсторіяСаксоніяУ давнину Дітмаршен входив до складу Саксонії, яку згодом завоював франкський король Карл Великий[4]. Від 936 року Дітмаршен належав графському роду фон Штаде[4]. 1180 року Фрідріх I, імператор Священної Римської імперії, передав Дітмаршен Бременському архієпископству. Населення округу вперто опиралося новій владі й після кількох безрезультатних повстань добровільно підкорилося Шлезвігському єпископству[4]. Дітмаршенська республіка  Незабаром Дітмаршен перейшов до Данського королівства і залишався у його складі до 1227 року, до поразки данців при Борнгевде[4]. Відтоді Дітмаршен, фактично, перетворився на селянську республіку (нім. Buurnrepubliek Dithmarschen), окремі райони і парафії якої ревно оберігали свою самостійність[4]. Вона страждала від міжусобиць впливових родів на набігів морських розбійників[4]. 1321 року в Дітмаршені було укладено збірник Дітмаршенського права й запроваджено Вищий суд, до якого перейшли найважливіші державні справи. 1447 року відбулася перша велика реформа законодавства. 1497 року дітмаршенські закони вперше опублікували, 1567 року — виправили, а 1711 року знову опублікували у Глюкштадті[4]. Республіка вела виснажливі війни зі східним сусідом — Гольштейнським герцогством. У 1319 і 1404 роках гольштейнські герцоги здійснили великі походи з метою завоювати Дітмаршен, але зазнали поразки. Оборона самостійності коштувала дітмаршенцям великих жертв[4]. Дітмаршенська республіка формально перебувала у складі Священної Римської імперії, але фактично була незалежною. Коли імператор Фрідріх III наказав передати землі цієї республіки герцогам Гольштейну, його наказ лишився невиконаним[4]. Сини Крістіана, король Ганс і герцог Фрідріх І Готорпський, намагалися підкорити Дітмаршен, але 1500 року дітмаршенці розбили їхнє військо при Геммінгштедті. Ця перемога селян над герцогським військом була оспівана у багатьох піснях і забезпечила республіці мир на півстоліття[4]. Основною причиною занепаду республіки стала Реформація, яка внесла розбрат у ряди керівників Дітмаршена. 1524 року місцеві селяни, які дотримувалися католицького вчення, спалили на вогнищі Генріха Цютфенського, одного із перших лютеран-мучеників. Дітмаршенці повставали зі зброєю проти лютеран і наймали іноземні війська для боротьби із ними, але лютеранство поступово поширилося по країні[4]. Занепадом Дітмаршена скористалися його вороги — данський король Фредерік II, шлезвігський герцог Йоганн і гольштейнський герцог Адольф. Вони провели ряд успішних військових кампаній проти Республіки, внаслідок чого, 2 червня 1559 року, вона скорилася їхній волі[4].
Данія. Гольштейн. НімеччинаДанія, Шлезвіг і Гольштейн розподілили землі Дітмаршена. Данські королі додали до свого титулу «герцог Дітмаршенський». Після смерті герцога Йоганна відбувся новий перерозподіл: Південний Дітмаршен із головним містом Мельдорфом отримав король Фредерік ІІ, а Північний Дітмаршен із містом Гайде — герцог Адольф Готорпський[4]. Згідно з Царськосільським трактатом 1773 року між Данією, Гольштейном і Росією, увесь Дітмаршен увійшов разом із гольштейнськими володіннями до складу Данського королівства[4]. У 1864 — 1866 роках, за підсумками пруссько-данської війни, Дітмаршен став частиною Прусського королівства, яке 1871 року перетворилося на Німецьку імперію. Німці включили Дітмаршен до прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн і поділили на два повіти: Північний Дітмаршен (нім. Kreis Norderdithmarschen) і Південний Дітмаршен (нім. Kreis Süderdithmarschen)[4]. Новітня доба1946 року, внаслідок адміністративної реформи, Північний і Південний Дітмаршенські повіти увійшли до складу федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн. 1970 року їх об'єднали у один Дітмаршенський повіт[5].
Адміністративний поділ Район складається з двох самостійних міст, а також 114 міст і громад (нім. Gemeinden), об'єднаних у 6 об'єднань громад (нім. Ämter). Дані про населення наведені станом на 31 грудня 2020[3].
Об'єднання громад: Зірочками (*) позначені центри об'єднань громад. Герб Герб Дітмаршена — офіційний символ округу. У червоному полі галопуючий срібний кінь із золотим сідлом, збруєю і синім чепраком; на ньому сидить лицар у золотому обладунку і шоломом зі срібним плюмажем, який заносить срібного меча над головою[5]. Цей герб затверджений 30 червня 1971 року[5] і базується на повітовій символіці XVI ст. Старий герб Дітермаршена, який використовувався на печатках до XVI ст., має зображення Богородиці з маленьким Ісусом і святого Освальда, патронів селянської республіки. На печатках після 1559 року фігурувала Страждаюча Богоматір, із мечем у серці, що, ймовірно, було алюзією до втраченої незалежності[5]. Сучасний герб Дітмаршена із «лицарем» походить з південної частини, яка належала Данському королівству. Він зустрічається на печатках Фредріка ІІ. Цей герб символізував святого Юрія, але був дуже непопулярним серед дітмаршенців, оскільки сприймався ними як «данський лицар» — знак перемоги загарбників над Республікою[5]. З кінця XVII у Північному Дітмаршені так само стали використовувати південно-дітмаршенський герб[5]. До ХХ ст. лицаря і збрую коня малювали срібною. 1934 року, після утвердження націонал-соціалістичної влади у Німеччині, «данського лицаря» замінили «німецьким орлом» з патріотичних мотивів. Проте 1946 року британська окупаційна влада повернула на герби Північного і Південного Дітмаршена «лицарів»[5]. Після об'єднання обох округів у один Дітмаршенський округ в 1970 році, їхні ідентичні герби були взяті за основу нового окружного герба[5].
ПерсоналіїУродженці
У культурі
Примітки
БібліографіяДжерела
Монографії. Статті
Довідники
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
