Ділильна лійка — скляна посудина, часто конічної форми, що використовується у лабораторії для розділення рідин, що не змішуються.
Ділильна лійка має зверху макрошліф і закривається відповідним корком, а знизу - кран для випуску. Якщо таку посудину наповнити двома рідинами, що не змішуються (двома фазами), то рідина із більшою густиною опускається вниз (наприклад у випадку суміші вода/олія, вода буде знизу) і її можна випустити краном у іншу посудину. Оскільки ділильна лійка має конічну форму з трубкою, це дозволяє точне розділення рідин, тобто можна закрити кран перед тим як почне витікати вже легка фаза, що була зверху.
Використання
Ділильна лійка використовується у лабораторіях для виконання аналізів, органічних синтезів для екстракції речовини із одного розчину в інший. Для проведення цього процесу додають незмішуваний розчинник (екстрагент) до розчину, що містить суміш речовин і екстрагують певну речовину у цей розчинник. Після багаторазових струшувань, розділення фаз, спускання розчинника із посудини і додавання нового проходить виділення (екстракція) необхідної до виділення речовини. Така поведінка рідин, що не змішуються описана Законом розподілу Нернста. Екстракція рідини рідиною є методом розділення та очистки речовин.
1. Ділильна лійка встановлюється у круг штатива та наповнюється розчином з якого буде проведена екстракція. Після цього додається екстрагент.
2. Ділильна лійка закривається корком.
3. Проводиться струшування рідин таким чином щоб корок фіксувався долонею, а випускна трубка не була напрямлена до обличчя.
4. Вирівнювання тиску через повільне відкриття крану.
5. Струшування рідин знову.
6. Вирівнювання тиску. Струшування рідин і вирівнювання тиску проводиться до тих пір, доти не буде збільшуватися тиск у посудині.
7. Ділильна лійка встановлюється у круг штатива та очікується розділення двох фаз.
8. Коли фази розділилися, можна відкрити корок.
9. Рідини можна окремо відділити у різні посудини, або долити новий екстрагент і повторити процес[1][2].
Примітки
↑Walter Wittenberger: Chemische Laboratoriumstechnik: ein Hilfsbuch f. Laboranten u. Fachschüler. 7., völlig neubearb. Auflage. Springer, Wien / New York, ISBN 3-211-81116-8.(нім.)
↑Michael Wächter: Chemielabor. Einführung in die Laborpraxis. 1 Auflage. Wiley-VCH, Weinheim, ISBN 978-3-527-32996-0.(нім.)
Джерела
A.F. Holleman, E. Wiberg, N. Wiberg: Lehrbuch der Anorganischen Chemie. 101. Auflage. Walter de Gruyter, Berlin. New York 1995, ISBN 3-11-012641-9. Ст. 6—7 (нім.)