Закінчила Полоцьку СШ № 3 (1982). Ще школяркою часто друкувалася в полоцькій районній газеті «Сцяг комунізму», була її позаштатним кореспондентом. Відвідувала Новополоцьке літературне об'єднання «Крыніцы» (1986-1987), яке на той час очолював відомий білоруський письменник Володимир Арлов, творчо спілкувалася з такими неординарними особистостями, як Сяржук Сокалау-Воюш, В. Аксак, Л. Борщевський, Я. Лапатка, Ірина Жерносєк, художники Сергій та Рита Тимохови.
«Проста і світла таємниця» — дипломом за кращу авторську роботу на Міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 1999», м. Ужгород;
«Сумна щаслива історія про кохання» — III місце на VII Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2002», м. Київ;
«Рожеві лебеді Василя Симоненка» — перше місце в номінації «Душі невичерпна криниця» на IX Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2004», м. Миколаїв;
«Повернення з баграяного вирію» — гран-прі Міжнародного фестивалю «Перемогли разом — 2005», м. Севастополь;
Перше місце та приз глядацьких симпатій на X Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови — 2006», м. Донецьк;
«Дорога на відстані серця» — диплом за кращу операторську та режисерську роботу на Міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 2006», м. Ужгород; «Біла ворона» — перше місце в номінації «Душі невичерпна криниця» на XII Всеукраїнському фестивалі телерадіопрограм «Мій рідний край — 2008», м. Черкаси;
«За компасом волі» — гран-прі XIII Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Калинові острови — 2009», м. Чернігів;
«Я не буду війну малювати» — спецприз фонду Андрія Первозванного на Міжнародному фестивалі «Перемогли разом — 2010», м. Севастополь.
Нагороди та відзнаки
Лауреат міжнародної літературної премії «Нащадкі Скарыны» (Білорусь, 2005);
Збірка «Вогнепаклонніца» увійшла в шорт-лист Міжнародної літературної премії імені Наталії Арсєннєвої (Білорусь) за кращу збірку поезії білоруською мовою (2018 р.)
Примітки
↑Снарська, Інна (2005). Кветка гарынь : вершы (білоруською) . Полтава: Друкарська майстерня. с. 190. ISBN966-8798-01-5.
↑Снарська, Інна (2006). Дві землі - дві долі : поезії (Українською) . Полтава: Полтавський літератор. с. 200. ISBN966-8304-55-1.
↑Снарська, Інна (2008). Вересові пісні зорі : вірші (Текст білорус. та укр. мовами) . Київ: Етнос. с. 256. ISBN966-522-240-6.
↑Снарська, Інна (2013). Ад сэрца да сэрца - дарога... (білоруською) . Полтава: Дивосвіт. с. 106. ISBN978-617-633-075-2.
Антипович (Дениско) Г. Інна Снарська: «Два неба живуть у мені — земне та небесне» / Г. Антипович (Дениско) // Зоря Полтавщини. — 2020. — 15 груд. — С. 9.
Безобразова Л. Суголосся (післямова до книги: Снарська Інна. Дві землі — дві долі. — Полтава: Полтавський літератор, 2006. — 199 с.) // Безобразова Л. Вибране: збірник статей. — Полтава, 2008. — С. 472—477.
Бойко М. Інна Дідик-Снарська: «Я — білоруська бандерівка!» / М. Бойко // Полтавський вісник. — 2015. — 29 трав. — С. 6.
Буцька Н. Інна Дідик-Снарська — «лясная пані»: [уродженка Білорусі, 25 років живе і працює в м. Полтава] / Н. М. Буцька // Буцька Н. М. Наші знайомі. Нариси про полтавців кінця ХХ — початку ХХІ ст. — Полтава, 2012. — С. 73-81.
Вовк І. 55 тисяч премії ім. О. Пчілки поділили між п'ятьма переможцями: [в тому числі і полтавкою І. Дідик-Снарською] / І. Вовк // Події та коментарі. — 2017. — 30 черв. — С. 2.
Журналістка «Лтави» Інна Дідик стала лауреатом Літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки // Вечірня Полтава. — 2017. — 5 лип. — С. 24.
Інна Снарська (Дідик): [поезії, біографія авторки, яка з 1987 р. живе і працює в Полтаві] // Біла альтанка: зб. творів письменників Полтавщини / за ред. О. Гаран, Н. Фурси, С. Осоки. — Полтава, 2007. — С. 231—233.
Кравченко О. На павутинні прожитих доріг / О. Кравченко // Полтавський вісник. — 2014. — 14 листоп. — С. 7.
Названо лауреатів обласної премії імені І. П. Котляревського // Зоря Полтавщини. — 2010. — 31 серп. — С. 1.
Снарська (Дідик) І. Поезія / І. Снарська (Дідик) // Рідний край. — 2010. — № 1. — С. 18-20.
Снарська І. «Квітнуть вірші, наче чорнобривці»: [вірші, коротко про автора] / І. Снарська // Зоря Полтавщини. — 2012. — 30 жовт. — С. 3.
Снарська І. Бабуся: [оповідання] / І. Снарська // Дієслово. — 2017. — № 17. — С. 24-25.
Снарська І. Із циклу «Рогнеда»: [подані короткі біогр. дані автора] / І. Снарська // Зоря Полтавщини. — 2005. — 14 груд. — С. 3.
Снарська І. Поезії / І. Снарська // На нашій, на своїй землі: антологія різномовної поезії України. Кн. 3. — К., 1996. — С. 36-57.
Снарська І. Поезія / І. Снарська // Край. — 2006. — № 27 (лип.). — С. 13.
Степаненко М. Дідик (Снарська) Інна Станіславівна (уродж. Снарська; 07.03.1965, м. Полоцьк [Білорусь]) — українська й білоруська письменниця, журналіст) / М. Степаненко // Сучасні письменники Полтавщини. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2014. — С. 20-23.
Степаненко М. Поезія Інни Снарської — «шлях… да шчырага сэрца» / М. І. Степаненко // Степаненко М. І. Думки вголос і про себе. — Полтава, 2013. — С. 35-39.
Степаненко М. Поетичні переливи Інни Снарської / М. Степаненко // Зоря Полтавщини. — 2013. — 13 серп. — С. 5.
У Полтаві вшанували лауреатів премії імені Леоніда Бразова: [2010 р.] // Зоря Полтавщини. — 2010. — 12 листоп. — С. 5.
Цебрій В. Поетеса і журналістка Інна Дідик-Снарська: «Щоб писати гарні вірші, треба мати ранковий погляд» / В. Цебрій // Полтавський вісник. — 2011. — 21 січ. — С. 23.
Черпакова Л. «Лісова панна, полоцька княгиня»: [творчий вечір поетеси, журналістки І. Снарської] / Л. Черпакова // Полтавський вісник. — 2011. — 15 квіт. — С. 18.