Дудар Дмитро Миколайович
Дмитро Миколайович Дудар (біл. Дзмітрый Мікалаевіч Дудар; нар. 8 листопада 1991, Гродно, Білорусь) — білоруський футболіст, воротар гродненського «Німана». Клубна кар'єраВихованець гродненської ДЮСШ Белкард та мінського РДУОРу, з 2008 року почав грати за дубль мінського «Динамо». 2010 року отримав травму, через яку не грав протягом півроку. Після відновлення від травми з середини 2011 року виступав за гродненський «Белкард», у сезоні 2012 став основним воротарем команди у Другій лізі. У сезоні 2013 року був гравцем світлогорського «Хіміка» у Першій лізі. У березні 2014 року перейшов до берестейського «Динамо»[3], де став другим воротарем після Костянтина Руденка. Сезон 2015 року розпочав як дублер Валерія Фомичева, але після його відходу з команди у червні став основним воротарем. У січні 2016 року перейшов до мікашевицького «Граніту»[4]. У липні 2016 року у зв'язку з фінансовими проблемами «Граніта» залишив клуб і перейшов до «Слуцька»[5], де в зв'язку із травмою Артура Леська став основним воротарем. У сезоні 2017 року чергувався у воротах слуцької команди із Борисом Панкратовим. У грудні 2017 року залишив «Слуцьк» та підписав однорічний контракт із «Гомелем»[6]. У складі команди став основним воротарем, витіснив Олега Ковальова. У грудні 2018 року продовжив угоду з гомельським клубом на сезон 2019 року[7]. Однак у сезоні 2019 виступав переважно за дублюючий склад, зіграв за основну команду лише в одному матчі. У липні 2019 року залишив гомельський клуб[8]. Незабаром приєднався до гродненського «Німану», де закріпився як основний воротар[9]. У січні 2021 року продовжив контракт із клубом[10]. Статистика
Кар'єра в збірнійПровів 2 матчі за молодіжну збірну Білорусі на міжнародному турнірі у Португалії. У липні 2017 року виступав за другу збірну Білорусі на Кубку короля в Таїланді. Громадянська позиціяПісля жорстокого придушення акцій протесту, спричиненого масовими фальсифікаціями на президентських виборах 2020 року, побиттям і катуваннями затриманих демонстрантів, він та ще 92 білоруські футболісти засудили насильство в Білорусі[11]. Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia