uk %D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Дубовський Костянтин Юрійович
Дубовський Костянтин Юрійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	3 червня 1988; Гудзівка
Смерть	29 грудня 2014 (26 років); Піски
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубовський.

Костянти́н Ю́рійович Дубо́вський (1988-2014) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Круглий сирота, його виховувала старша сестра.

У серпні добровольцем пішов у військкомат, призваний за мобілізацією 14 серпня 2014-го, механік-водій, 93-тя окрема механізована бригада. Перед загибеллю побував удома в 10-денній відпустці за відмінну службу.

29 грудня 2014-го загинув у бою з російськими терористичними збройними формуваннями, які атакували позиції українських військовиків біля Пісків. Костянтин зазнав поранень — двох кульових і одного осколкового. Помер дорогою до шпиталю. У тому ж бою загинули Сергій Абрютін та Олександр Дурмасенко.

Без Костянтина залишилися дружина, 4-річна доня.

Похований 3 січня 2015-го в селі Гудзівка, Звенигородський район.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
27 травня 2015 року у Гудзівці на фасаді місцевої школи, де навчався Костянтин Дубовський, йому було відкрито меморіальну дошку^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 грудня^[3]^[4].