Дрейф судна

Положення грота і стакселя в дрейфі.

Рисунки з статті «Дрейф»; «ВЕС»; 1912 рік (детальний опис до цих креслеників див. там само)

Дрейф (через російське посередництво від нід. drijven — «пересуватися, рухатися»; або від англ. і нід. drift, нім. Drift)[1] — знесення судна з лінії його курсу під впливом вітру, а також переміщення судна під впливом вітру або течії (на ходу або на якорі). Дрейф судна враховують при зчисленні шляху судна. У ширшому сенсі слова дрейф — переміщення за вітром або течією без допомоги будь-якого рушія (весел, вітрил, двигуна).

Дрейф особливо сильно позначається при плаванні вітрильних суден. Величиною або кутом дрейфу (колись його називали просто «дрейф»)[2] називається кут, укладений між кільватерним струменем і діаметральною площиною судна. Якщо вітер дує з лівого борту, то кажуть про дрейф лівого галса, якщо ж він дує з правого борту, — про дрейф правого галса. Величина дрейфового кута буває різною залежно від якостей судна, свіжості вітру і стану моря: у найгірших випадках він досягає до 16°.

Вираз лягати в дрейф означає, що вітрила на судні розташовані таким чином, щоб воно залишалося без ходу. Для досягнення цього одні вітрила розташовують так, як при ході в бейдевінд, інші ж ставлять проти вітру. Судно при цьому то ходить вперед (приводиться до вітру), то задкує назад (увалюється під вітер); крім того, його подає трохи лагом, тобто перпендикулярно до кіля, під вітер[3].

Для орієнтації судна в дрейфі проти вітру застосовується плавучий якір — парусиновий конус або вітрило, закріплені на довгому древку за бортом.

На якірній стоянці дрейфом називають явище, коли при відданому якорі останній недостатньо добре забрав і повзе по ґрунту, не утримуючи судно на місці.

Для виміряння кута дрейфу використовують дрейфомір (дрейфмометр). У гідродинамічних дрейфомірів дія заснована на вимірюванні різниці тисків на правому і лівому бортах судна[4].

Див. також

• Модель дрейфу

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
2. Дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. Лечь в дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
4. Дрейфомер // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)

Джерела

• Самойлов К. И. Дрейф, дериф // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Лечь в дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Дрейф // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)
• Дрейф судна // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).