Драгані́вка — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Драганівської сільської ради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія). Розташоване на річці Руда, в центрі району.
Населення — 905 осіб (2003).
Історія
Перша писемна згадка — 1708 рік, в реєстрі церков Львівської єпархії (НМЛ). Також, у книзі Ркл — 11 Генеральних візитацій Львівської єпархії Національного музею у Львові (аркуш 212) є опис церкви Пресвятої Трійці с. Траганівка (Драганівка) за період між 1732—1733 роками. У ньому згадується про те, що священик Василь Хлібовицький (Хлебевицький) отримав призначення на парафію у 1729 році. Пізніше аналогічна згадка є у книзі Ркл — 21 (аркуші 221—224) з датою 17.12.1760 року. У ці часи село належало до Козлівського намісництва у церковній структурі, а адміністративно до Буцнівського староства. [1].
Діяли товариство «Просвіта». кооператива.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 913 осіб, з яких 401 чоловік та 512 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Релігія
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
У Драганівці перебував релігійний діяч (тоді семінарист) Йосип Сліпий, який у 1920-х рокахприїжджав до отця Констянтина Весни (греко-католицького священика). Корені їхньої дружби сягають 1914 року, коли молоде подружжя Веснів тимчасово проживало в селі Заздрість у будинку Дичковських (Сліпих).
Бібліографія
Про Драганівку вийшла книжка І. Чернецького «Острів серед українського моря» (2003).
Примітки
Джерела
Посилання