Підгороднє (Тернопільський район)

село Підгороднє
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040390010054105
Основні дані
Засноване	16 століття
Населення	1 463
Територія	3.780 км²
Густота населення	344.97 осіб/км²
Поштовий індекс	47751
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д.
Водойми	Довжанка
Відстань до обласного центру	2 км
Відстань до районного центру	2 км
Найближча залізнична станція	Тернопіль
Відстань до залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгороднє, вул Зелена, буд 2
Карта
Підгороднє
Підгороднє
Мапа
Підгороднє у Вікісховищі

Могила Ігоря Погорільця на місцевому кладовищі

Чин поховання Дем'яна Чернеця

Капличка і Церква Блаженного Священномученика Омеляна Ковча в Підгородньому

Підгоро́днє (до 2024 року — Підгоро́дне[1]) — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Підгороднянської сільської ради (до 2018 року). До 1946 називалося Янівка, Janówka, Іванівка (від 1939). Розташоване на річці Довжанка, в центрі району.

Населення — 1463 особи (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1561 року як Підгородичі. В податковому документі за 1564 р. значиться назва Podborodice, очевидно з писарською помилкою[2]. У 1620 році згадане як Підгороднє, яке серед інших населених пунктів спустошили татари[3].

У період Австро-Угорщини с. Янівка належало до Тернопільського повіту. Станом на 1882 рік у селі проживало 447 осіб, у тому числі у панському маєтку 22 особи, який був власністю графа Кросновського. Греко-католицька громада мала власну парафію та Церкву Різдва Пречистої Діви Марії, що була мурованою, побудована у 1908 р. Римо-католицька громада села належала до парафії у м. Тернополі.

Станом на 1935 рік в селі діяла 2-х класна школа з польською мовою навчання з паралельними українськими відділами. У 1935—1936 рр. у селі проживало греко-католиків — 252, римо-калоликів — 540 осіб.

Останній відомий великий землевласник у с. Янівка станом на 1938—1939 рр. був Віктор Чарковський-Голейовський (пол. Czarkowżki-Golejówski).

Діяли українські товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші.

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Підгородне на Підгороднє. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1068 осіб, з яких 490 чоловіків та 578 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1303 особи[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова	Відсоток
українська	99,69 %
російська	0,31 %

Релігія

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1908, УГКЦ);
• церква Покрови Пресвятої Богородиці (1997, архітектор Михайло Нетриб’як, ПЦУ).

Пам'ятки

Поблизу села знаходиться природоохоронний об'єкт, ботанічний заказник місцевого значення — Довжанський ботанічний заказник.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, обласна спортивна база олімпійського резерву «Колос», відділення «Облплемоб'єднання».

Відомі люди

Народилися

• Віктор Мацикур (нар. 1975) — спортсмен (бодібілдинг) тренер, громадський діяч;
• Андрій Федуна (нар. 1980) — майстер спорту з настільного тенісу, громадський діяч;

Проживали, працювали

• Олена Підгрушна  — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,^[1] чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі, чемпіонка світу, 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. З 25 березня 2014^[2] по 8 квітня 2015^[3] — заступник Міністра молоді та спорту України.
• Погорілець Ігор — український військовик, учасник російсько-української війни[8].
• Павло Сенищ — заслужений економіст України.
• Тарас Слободян (1982–2014) — активіст Євромайдану, Герой України;
• Чернець Дем'ян Іванович— український інженер, громадсько-політичний діяч[9][10].

Галерея

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ
• 
  Церква Блаженного Священномученика Омеляна Ковча УГКЦ
• 
  Школа
• 
  Сільська вулиця
• 
  Пам'ятний знак Борцям за волю України
• 
  Автобусна зупинка

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 26 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
2. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 7. — Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — S. 99. Warszawa.
3. ПІДГОРОДНЄ. Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал (укр.). Процитовано 14 жовтня 2024.
4. Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
7. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
8. «На щиті» повертається воїн з села Підгородне Ігор Погорілець - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2024.
9. Помер багаторічний голова Товариства політв’язнів та репресованих на Тернопільщині. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
10. Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 21 червня 2024.

Література

• П. Бабій, В. Уніят. Підгородне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 81. — ISBN 978-966-528-279-2.
• web-сайт села Підгородне
• Janówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 433. (пол.) — S. 433. (пол.)