Дмитро Сокира

Дмитро Семенович
Прізвисько	Сокира
Псевдо	Мітка, Мітко
Народився	~1400 Друцьк (?)
Помер	після 1444
Місце проживання	Зубревичі
Титул	князь Зубревицький, державець Остра
Конфесія	Православ'я
Рід	Друцькі
Батько	Семен Друцький[1]
Родичі	Семен Дмитрович Друцький
У шлюбі з	Софія Жедивидівна (†1486)
Діти	Марина Трабська
Герб Герб князів Друцьких («Друцьк»)

Дмитро[2] Семенович князь Зубревицький на прізвисько Сокира (біл. Дзмітрый «Сякіра» Зубравіцкі, пол. Mitko Zubrewicki, *~1400 — †після 1444) — русько-литовський феодал із роду Друцьких, «питомий» князь зубревицький, державець Остра.

Біографія

Народився близько 1400 року, один із шести синів князя Семена Дмитровича Друцького. Отримав уділ із центром у Зубревичах. Ймовірно, завдяки вдалому шлюбу на Софії з дому Коріатовичів[3] значно розширив свої володіння. З 1426[4] року — державець Остерського повіту Київського князівства. У 1427 році отримав від короля ряд пожалувань у Гродненській і Щучинській волостях (мабуть, зокрема завдяки ще вдалішому шлюбу сестри).

Сподвижник великих князів Литовських Вітовта та Свидригайла. Зіграв істотну роль у конфлікті між Свидригайлом і Ягайлом за Поділля, який призвів до міжусобиці. На боці Великого князівства Руського брав участь у битві під Ошмянами (8 грудня 1432), де разом із братом Василем Красним потрапив у полон до Сигізмунда Кейстутовича. Незабаром Дмитра Сокиру звільнили, проте його вотчини (як і маєтки інших прихильників Свидригайла) ймовірно було конфісковано[5].

Після вбивства 20 березня 1440 року Сигізмунда Кейстутовича київським патрицієм Скобейком новий Великий князь, 13-річний Казимир Ягеллончик, повернув опальним феодалам їх майно. Чи був серед «щасливчиків» його дядько — достеменно невідомо. Саме тоді той, ще зовсім нестарий 40-річний чоловік, пише заповіт[6] і помирає, залишивши спадкоємицею єдину доньку Марину — дружину Семена Семеновича Трабського із роду князів Гольшанських.

Відомо, що після смерті Сокири Остерщиною заволоділи Олельковичі та Звягільські, а Марина стала його державицею з ласки троюрідного брата тільки у 1481 році[7].

Цікаві факти

• Двоюрідна сестра Дмитра Сокири, Софія Гольшанська, котра виховувалася у домі його батька, стала польською королевою (з 1422 року — четверта дружина Ягайла) і родоначальницею династії Ягеллонів, а також ініціаторкою першого перекладу Біблії на польську мову.
• Сокира вважається зачинателем однієї з гілок князів Друцьких — Друцьких-Зубревицьких або Сокир-Зубревицьких. Проте факт наявності у нього єдиної доньки Марини ставить це під сумнів.

Примітки

1. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 57.
   d:Track:Q125352562
2. Відоміший під скороченим іменем Мітка або Мітко.
3. Попри те, що історичність батька Софії, Жедивида або Жедиміна, не підтверджена, вона вважається донькою або онукою когось із Коріатовичів і «братанкою» Ягайла (останній у «Хроніці Биховця» називає Софію власницею Поділля, а себе — її дядьком).
4. Іноді у літературі зустрічається явно помилковий 1392/1393 рік.
5. Підтвердженням цього є остаточна передача Сигізмундом Кейстутовичем у тому ж 1432 році Поділля Польщі.
6. Зберігається у московському архіві Міністерства юстиції Росії.
7. Славянская энциклопедия

Джерела

• Хроніка Биховця
• Києво-Печерський пом'яник
• Друцкае княства і князі Друцкія(біл.)
• Князі Друцькі [Архівовано 12 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Митка Секира, мой односельчанин [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)