Дисгідроз

Дисгідроз
Характерні пухирі на пальці Характерні пухирі на пальці
Спеціальність	дерматологія
Тривалість	сходить після трьох тижнів[1][2]
Причини	невідомі[2]
Лікування	уникнення тригерів, бар'єрні креми, стероїдні креми, антигістаміни[1][2]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	EA85.0
МКХ-10	L30.1
DiseasesDB	10373
MeSH	D011146
SNOMED CT	25560004
Dyshidrosis у Вікісховищі

Дисгідроз — це вид дерматиту, який характеризується сверблячими пухирями на долонях і стопах.[3] Пухирі зазвичай мають розмір від одного до двох міліметрів і загоюються упродовж трьох тижнів.[1][2] Однак вони часто повторюються.[2] Почервоніння зазвичай відсутні.[1] Повторні напади можуть призвести до тріщин і потовщення шкіри.[1]

Причина невідома.[2] Тригерами можуть бути алергени, фізичний або розумовий стрес, часте миття рук або метали.[2] Діагноз зазвичай ґрунтується на зовнішньому вигляді й симптомах.[2] Щоб виключити інші захворювання, можуть бути проведені аналізи на алергію та культуральне дослідження.[2] До інших станів, що викликають подібні симптоми, належать пустульозний псоріаз та короста.[1]

Хворим на дисгідроз може бути корисним уникнення тригерів і використання захисного крему.[1] Лікування зазвичай проводиться за допомогою стероїдного крему.[2] Перші тиждень або два можуть знадобитися стероїдні креми високої міцності.[1] Антигістамінні препарати можна використовувати для усунення свербежу.[2] Якщо це неефективно, пробують призначати стероїдні таблетки, такролімус або псорален плюс ультрафіолет А^[en] (PUVA).[1][2]

У Швеції це захворювання має 1 з 2000 людей.[1] Дисгідроз уражає чоловіків і жінок.[1] Він пояснює приблизно кожен п'ятий випадок дерматиту рук.[4] Уперше захворювання описано у 1873 р.[1] Назва походить від слова «дисгідротичний», що означає «важке потовиділення», оскільки колись вважалося, що причиною є проблеми з потовиділенням.[1]

Ознаки та симптоми

Дисгідроз має такі характеристики:

• Свербіж долонь або стоп, за яким слідує раптовий розвиток сильно сверблячих дрібних пухирів на боках пальців, долонь або стоп.[5]
• Через кілька тижнів маленькі пухирці поступово зникають, коли верхній шар шкіри опадає.[1][6][7]
• Ці висипи не трапляються в інших місцях на тілі.[1]
• Спалахи можуть бути симетричними.[8]

• 
  Важка стадія дисгідрозу на пальцях
• 
  Пальмарний дисгідроз
• 
  Початкова стадія долонного дисгідрозу на долоні, що показує тріщини та лущення шкіри
• 
  Розвинута стадія дисгідрозу на стопі
• 
  Область лусочки на долонній поверхні великого пальця від спадаючого дисгідротичного спалаху

Причини

Точні причини дисгідрозу невідомі. У деяких випадках можуть бути задіяні харчові алергени.[6] Дослідження окремих випадків припускають вплив широкого спектра продуктів, серед яких тунець, помідори, ананаси, шоколад, кава та спеції.[6] Ряд досліджень вказує на перуанський бальзам.[6] Дослідження 2013 року показало, що дисгідроз на руках збільшився серед людей, які страждають на алергію на кліщів домашнього пилу, після вдихання алергену кліща домашнього пилу.[9]

Можливі причини — id reaction^[en] та подразливий контактний дерматит^[en].[4]

Діагностика

Дисгідроз діагностується клінічно, шляхом збору анамнезу пацієнта та ретельних спостережень.[2] Вираженість симптомів також можна оцінити, використовуючи індекс поширення та тяжкості дисгідротичної екземи (DASI).[10] DASI був розроблений для клінічних випробувань і зазвичай не використовується на практиці.

Лікування

Існує багато методів лікування дисгідрозу. Однак, лише деякі з них були розроблені чи випробувані для лікування конкретно цього стану.

• Бар'єри для вологи та подразників, включаючи захисні креми^[en] та рукавички.[8]
• Місцеві стероїди[11] — хоча і корисні, вони можуть бути небезпечними протягом тривалого часу через побічні ефекти стоншення шкіри, які викликають особливу неприємність при дисгідрозі рук, через кількість токсинів і бактерій, з якими зазвичай стикаються руки.
• Ванночки з розбавленого розчину перманганату калію — також популярний засіб і використовується для «висушування» везикул[12] і знищення поверхневого золотистого стафілокока[13] але він також може бути дуже болючим. У нерозбавленому вигляді він може викликати значне печіння.[14]
• Дапсон (диаміно-дифенілсульфон), антибактеріальний засіб, рекомендується для лікування дисгідрозу в деяких хронічних випадках.[15]
• Антигістамінні препарати: фексофенадин до 180 мг на добу.[16]
• Алітретиноїн^[en] (9-цис-ретиноєва кислота) схвалений для призначення у Великій Британії. Його призначають зокрема при хронічній екземі рук і ніг.[17][18][19] Препарат виробляє швейцарська компанія Basilea Pharmaceutica^[en] (BAL 4079).
• Системні стероїди можуть призначати перорально для лікування особливо гострих та важких випадків дисгідрозу.[8]

Епідеміологія

У Швеції це захворювання має 1 з 2000 людей.[1] Дисгідроз уражає чоловіків і жінок.[1]

Синоніми

Дисгідроз також відомий як помфолікс,[20] цей термін походить від грецького слова «бульбашка».[4]

Див. також

• Герпетиформний дерматит^[en] — подібний стан, викликаний целіакією і часто приймається за дисгідроз.
• Бульозний епідермоліз — генетичний розлад, що викликає подібні до дисгідрозу, хоча і більш важкі, симптоми.

Примітки

1. Lofgren, SM; Warshaw, EM (December 2006). Dyshidrosis: epidemiology, clinical characteristics, and therapy. Dermatitis : Contact, Atopic, Occupational, Drug. 17 (4): 165—81. doi:10.2310/6620.2006.05021. PMID 17150166.
2. Colomb-Lippa, D; Klingler, AM (July 2011). Dyshidrosis. Journal of the American Academy of Physician Assistants. 24 (7): 54. PMID 21748961.
3. What Is Atopic Dermatitis? Fast Facts. NIAMS. November 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
4. Fitzpatrick, James (2016). 8. Dermatology Secrets Plus. Elsevier. с. 70—81. ISBN 978-0-323-31029-1.
5. Shelley, W. B. (1 вересня 1953). Dysidrosis (pompholyx). AMA Archives of Dermatology and Syphilology. 68 (3): 314—319. doi:10.1001/archderm.1953.01540090076008. ISSN 0096-5979. PMID 13079297.
6. Veien, Niels K. (1 липня 2009). Acute and recurrent vesicular hand dermatitis. Dermatologic Clinics. 27 (3): 337—353, vii. doi:10.1016/j.det.2009.05.013. ISSN 1558-0520. PMID 19580928.
7. Lofgren, Sabra M.; Warshaw, Erin M. (1 грудня 2006). Dyshidrosis: epidemiology, clinical characteristics, and therapy. Dermatitis: Contact, Atopic, Occupational, Drug. 17 (4): 165—181. doi:10.2310/6620.2006.05021. ISSN 1710-3568. PMID 17150166.
8. Perry, Adam D.; Trafeli, John P. (1 травня 2009). Hand Dermatitis: Review of Etiology, Diagnosis, and Treatment. The Journal of the American Board of Family Medicine (англ.). 22 (3): 325—330. doi:10.3122/jabfm.2009.03.080118. ISSN 1557-2625. PMID 19429739.
9. Schuttelaar ML, Coenraads PJ, Huizinga J, De Monchy JG, Vermeulen KM (2013). Increase in vesicular hand eczema after house dust mite inhalation provocation: a double-blind, placebo-controlled, cross-over study (PDF). Contact Dermatitis. 68 (2): 76—85. doi:10.1111/j.1600-0536.2012.02172.x. PMID 23046099. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2019. Процитовано 28 серпня 2021. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
10. Vocks, E.; Plötz, S. G.; Ring, J. (1 січня 1999). The Dyshidrotic Eczema Area and Severity Index – A score developed for the assessment of dyshidrotic eczema. Dermatology. 198 (3): 265—269. doi:10.1159/000018127. ISSN 1018-8665. PMID 10393450.
11. eMedicine – Dyshidrotic Eczema : Article by Camila K Janniger. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
12. BIRT AR (March 1964). Drugs for Eczema of Children. Can Med Assoc J. 90 (11): 693—4. PMC 1922428. PMID 14127384.
13. Stalder JF; Fleury M; Sourisse M та ін. (1992). Comparative effects of two topical antiseptics (chlorhexidine vs KMn04) on bacterial skin flora in atopic dermatitis. Acta Derm Venereol Suppl (Stockh). 176: 132—4. PMID 1476027.
14. Baron S, Moss C (February 2003). Caustic burn caused by potassium permanganate. Arch. Dis. Child. 88 (2): 96. doi:10.1136/adc.88.2.96. PMC 1719457. PMID 12538301.
15. Vesicular hand dermatitis. Архів оригіналу за 30 березня 2010. Процитовано 7 квітня 2010.
16. Diepgen, Thomas L.; Agner, Tove; Aberer, Werner; Berth-Jones, John; Cambazard, Frédéric; Elsner, Peter; McFadden, John; Coenraads, Pieter Jan (1 жовтня 2007). Management of chronic hand eczema. Contact Dermatitis (англ.). 57 (4): 203—210. doi:10.1111/j.1600-0536.2007.01179.x. ISSN 1600-0536. PMID 17868211.
17. Ruzicka T, Lynde CW, Jemec GB, Diepgen T, Berth-Jones J, Coenraads PJ, Kaszuba A, Bissonnette R, Varjonen E, Holló P, Cambazard F, Lahfa M, Elsner P, Nyberg F, Svensson A, Brown TC, Harsch M, Maares J (April 2008). Efficacy and safety of oral alitretinoin (9-cis retinoic acid) in patients with severe chronic hand eczema refractory to topical corticosteroids: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial (PDF). Br. J. Dermatol. 158 (4): 808—17. doi:10.1111/j.1365-2133.2008.08487.x. PMID 18294310. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2019. Процитовано 28 серпня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=6 (довідка)
18. Bollag W, Ott F (1999). Successful treatment of chronic hand eczema with oral 9-cis-retinoic acid. Dermatology (Basel). 199 (4): 308—12. doi:10.1159/000018280. PMID 10640839.
19. Ruzicka T, Larsen FG, Galewicz D, Horváth A, Coenraads PJ, Thestrup-Pedersen K, Ortonne JP, Zouboulis CC, Harsch M, Brown TC, Zultak M (December 2004). Oral alitretinoin (9-cis-retinoic acid) therapy for chronic hand dermatitis in patients refractory to standard therapy: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled, multicenter trial. Arch Dermatol. 140 (12): 1453—9. doi:10.1001/archderm.140.12.1453. PMID 15611422.
20. ICD 11 Beta Draft. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 28 серпня 2021.

Посилання

• Зображення дисгідротичної екземи [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] в Skinsight
• Pompholyx [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.] в DermNet NZ (New Zealand Dermatological Society Incorporated)

Класифікація	D MeSH: D011146 SNOMED CT: 25560004
Зовнішні ресурси	Patient UK: Дисгідроз