Джус Степан Петрович
Степан Петрович Джус (19 червня 1941, Кобильня — 9 липня 2023, Ялта) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1975 року[1]. Чоловік художниці Людмили Джус, батько художника Тараса Джуса. ЖиттєписНародився 19 червня 1941 року в селі Кобильні (нині Вінницький район Вінницької області, Україна). Навчався у Вінниці у Олексія Сидорова. З 1958 року здобував художню освіту у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша; у 1966—1971 роках — на відділенні монументально-декоративного живопису у Харківського художньо-промислового інституту, де його педагогами були Євген Єгоров, Євген Биков, Борис Колесник[1], Олександр Хмельницький[2]. З 1971 року жив і працював у Ялті. Мешкав у будинку на вулиці Кривошти, № 15, квартира № 31[3] та у будинку на вулиці Павленка, № 5[2]. Помер у Ялті 9 липня 2023 року[4]. ТворчістьПрацював у галузях станкового (писав пейзажі, морські пейзажі, натюрморти) та монументального живопису (створював мозаїки, вітражі), декоративно-ужиткового мистецтва (майстер гобеленів). Серед робіт:
Разом з Людмилою Джус створив флорентійські мозаїки: «В горах Криму» (1986)[6]; у резиденції Президента України «Зоря» у Форосі: «Підводний світ» (1988), «До Сонця» (1988), «Музика моря» (1990), «Орфей та Еврідіка» (1990)[8]. Автор вітражу «Навчаємось, працюєм, відпочиваєм» (1973, у клубі Скадовського радгоспу-технікуму)[5]. Твори зберігаються в музеях і приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Японії, Канади, Сполучених Штатів Америки[1]. Автор п'яти статей про ялтинських митців у Енциклопедії сучасної України[9]. Відзнаки
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia