Джміль кінський

? Джміль кінський
Кінський джміль на скабіозовидній волошці
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Підтип: Шестиногі (Hexapoda) Клас: Комахи (Insecta) Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Надродина: Апоідеї (Apoidea) Родина: Бджолині (Apidae) Рід: Джміль (Bombus) Підрід: Thoracobombus Вид: Джміль кінський
Біноміальна назва
Bombus veteranus (Fabricius, 1793)
Синоніми
Apis veterana Fabricius, 1793[1] Bombus arenicola Thomson, 1872[1] Bombus equestris auct. (nec Fabricius, 1793)[2]
Посилання
Вікісховище: Bombus veteranus EOL: 1065147 ITIS: 715040 NCBI: 395573

Джміль кінський (Bombus veteranus) —— вид комах ряду перетинчастокрилих[3].

Поширення

Кінський джміль трапляється у всій Західній Європі. У Скандинавії він поширений зокрема, у Фінляндії, де він є звичайним уздовж узбережжя Балтійського моря на північ до Рованіемі і Коларі. У всьому світі трапляється, за винятком Скандинавії, в Бретані, і Центральній Європі до Альп на півдні, і на сході Казахстану і Західної Монголії[4].

Короткий опис імаго

Це досить дрібні комахи, матка цього виду досягає довжини від 16 до 19 міліметрів[4]. Джміль кінський має характерне опушення, його груди вкриті волосками світло-сірого кольору з плямою з чорних волосків, а черевце в світло-сірих і чорних смугах. Ноги в світло-сірих волосках. Лице містить пляму з білих волосків. Можуть траплятися особини, в яких замість світло-сірих волосків є сіро-коричневі. Робочі особини мають досить витягнуте тіло[5].

Особливості біології та місця проживання

Джміль кінський надає перевагу прибережним і пляжним зонам, де вони є запилювачами конюшини повзучої, вероніки довголистої, горошка мишачого, хаменерія вузьколистого, воловика лікарського. Гнізда цей вид утворює в старих норах та надземних гніздах гризунів. Кінський джміль може також будувати гнізда з трави.

Посилання

1. DISCOVER LIFE: Bombus veteranus (Fabricius, 1793). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
2. Пчелы Беларуси: Bombus veteranus — Шмель конский. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
3. Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Ніжинський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
4. Björn Cederberg (10 грудня 2010). Bombus veteranus Sandhumla (PDF). Artdatabankens faktablad. Sveriges Lantbruksuniversitet. Процитовано 4 листопада 2012. ^[недоступне посилання з квітня 2019]
5. G. Holmström 2007 Humlor — Alla Sveriges arter sid. 104—105 ISBN 978-91-7139-776-8