|
Державна варта
Державна варта — департамент Міністерства внутрішніх справ Української Держави (Гетьманату). Історія створенняДержавна варта була створена 18 травня 1918 року за постановою уряду Ф. Лизогуба у складі МВС. Правоохоронні служби Гетьманату тільки створювалися, при їх формуванні використовувався досвід попередніх органів. Усі функції державної безпеки та правопорядку були зосередженні у єдиному центральному органі, аналогом якого у Російській імперії був Департамент поліції. Тому завдання, функції і організаційна структура Державної варти повністю визначалися за статтями російського «Учреждения министерств» під заголовком «Департамент поліції». Згодом, у зв'язку зі створенням нових охоронних структур Української Держави (кордонні війська, митна служба, гетьманська служба безпеки, військова розвідка) коло повноважень ДВ звузилося. ФункціїДіяльність Державної варти визначав ухвалений Радою Міністрів Статут «Про організацію Департаменту Державної Варти», який був затверджений гетьманом 13 серпня 1918. Згідно з цим Статутом Державна варта займалася такими справами: «1) попередження і запобігання злочинств і охорони громадської безпечності і порядку; 2) устрою установ Варти і догляду за їх діяльністю і за правильним провадженням справ в цих установах; 3) призначення, переміщення, увільнення і нагороди служачих Варти і призначення їм пенсій і інших законом встановлених грошових видатків; 4) охорони і спостереження за прикордонною смугою; 5) постачання чужоземцям свідоцтв на проживання у межах Української Держави і висилки чужоземців; 6) перевірення свідчень осіб, які іменують себе за кордоном українськими громадянами, про передачу в Україну українських громадян, які затримані за кордоном і обвинувачуються у ріжних злочинствах; 7) догляду за питними та трактирними закладами; 8) прийняття мір безпечності від огню і догляду за виготуванням, хороненням, торгівлею і перевозкою пороху і інших вибухових речей; 9) догляду за виконанням законів і правил відносно паспортів і про втікачів і 10) іншими, докладно зазначеними в відповідних частинах Збірника Зведених Законів і в особливих законах». Фактично більшість функцій російського Департаменту поліції були у віданні ДДВ. Інші органи займалися справами про державні злочини, прикордонне сполучення, встановлення опіки в особливих випадках, затвердження статутів різних товариств та клубів і дозволу публічних лекцій, читань, виставок і з'їздів, а також про права на місце мешкання євреїв. Хоча найважливіші з цих справ перейшли до відання особливого відділу гетьманського Штабу, що виконував функції політичної контррозвідки, ними фактично займалися й відповідні відділи ДДВ: освідомчий і легітимаційний. СтруктураВ склад Державної варти входило шість органів таких видів: загальні, залізничні, карно-розшукові, освідомчі, кордонні, розвідувальні. Паралельно зі створенням департаменту як центрального органу управління Державною вартою формувалися місцеві установи. Державна варта загалом нараховували приблизно 60 тис. службовців. Допоміжні підрозділиУ якості допоміжних підрозділів використовувались дільничі комітети громадянської самооборони (на кшталт озброєної пізнішої ДНД), їх нижчі підрозділи — вуличні комітети отримуючи розпорядження держварти здійснювали заходи з охорони правопорядку. Втім їх ефективність була невисокою, як згадує один з очільників подібного комітету Всеволод Петрів:
Примітки
Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
