Аккерман Петро Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аккерман.

Петро Олександрович Аккерман
Загальна інформація
Народження	1878
Смерть	1944
Військова служба
Роки служби	1918
Приналежність	Українська Держава
Формування	Державна варта
Командування
Директор департаменту Державної Варти Міністерства внутрішніх справ Української Держави

Петро Олександрович Аккерман (1878—1944) — український правоохоронець. Статський радник. Директор департаменту Державної Варти Міністерства внутрішніх справ Української Держави (1918).

Біографія

Народився у 1878 році, син Олександра Федоровича Аккермана (пом. 1909), кол. голови з'їзду мирових суддів 2-го Варшавського округу.

У 1898 році закінчив Імператорське училище правознавства[1]. У 1903 - товариш (заступник) прокурора Саратовського окружного суду.

Перед Першою світовою війною - прокурор Віленського окружного суду.

У 1903—1912 рр. був одружений з Наталією Миколаївною Дедюліною; остання після розлучення невдовзі знов вийшла заміж та взяла прізвище Рахманова.

Прапорщик запасу. Офіцер 2-го уланського полку.[2]

У 1918 році в гетьманському уряді — Директор департаменту Державної Варти Міністерства внутрішніх справ Української Держави.

В еміграції в Німеччині. Помер у 1944—1945 роках.

Після повалення гетьманського режиму і приходу до влади Директорії оцінку Аккерману дала газета "Нова рада":

"Знаменитий директор департаменту державної варти, Акерман, організатор таємних розстрілів і спекулятивних арештів, артистичний дурисвіт і ошуканець, про діяльність якого єсть досить документів і свідків, повинен сісти на лаву підсудних". ("Нова рада", № 236, 18 грудня 1918).

Примітки

1. СПИСОК бывшим воспитанникам ИМПЕРАТОРСКОГО Училища Правоведения, окончивших в оном курс наук в 1840—1917 гг. Архів оригіналу за 26 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2016.
2. Генеологічні дослідження. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.

Посилання

• Волков С. В. Офіцери арм.кав. М., 2002