Дедюлін Олександр Васильович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Дедюлін Олександр Васильович
Дедюлін Олександр Васильович
Народився	3 (15) серпня 1866(1866-08-15) містечко Срібне, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	16 жовтня 1924(1924-10-16) (58 років) Харків, Харківська губернія, УСРР
Місце проживання	Харків
Країна	Російська імперія,  УНР,  СРСР
Національність	українець
Діяльність	мікробіолог
Alma mater	Харківський ветеринарний інститут
Галузь	мікробіологія, епізоотологія
Заклад	Харківський ветеринарний інститут, Державний інститут наукової і практичної ветеринарії
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор ветеринарних наук
Науковий керівник	директор Харківського ветеринарного інституту, директор Державного інституту наукової і практичної ветеринарії
Відомий завдяки:	Праці, присвячені вивченню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та заходам боротьби із ними. Організатор ветеринарної служби в Україні

Дедюлін Олександр Васильович (нар. 3 (15) серпня 1866(18660815) містечко Срібне, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 16 жовтня 1924 Харків, Харківська губернія, УСРР) — український вчений мікробіолог-епізоотолог, доктор ветеринарних наук, професор (1907). Організатор ветеринарної служби в Україні.

Біографія

Випускник Харківського ветеринарного інституту (1892).

Від 1906 року завідував кафедрою бактеріології цього ж інституту.

9 квітня 1907 року О. Дедюліна затвердили у званні екстраординарного професора по кафедрі бактеріології, де він почав читати курс м’ясознавства і боєнської справи.

Від 1907 року О. Дедюлін читав курс «М’ясознавство» при кафедрі мікробіології.

Висококваліфікований бактеріолог і м'ясознавець, професор О. Дедюлін брав активну участь в діяльності комітету з холодильної справи, заснованого 1909 року при Міністерстві торгівлі Російської імперії. Від 1910 до 1916 року виступав на з’їздах цього комітету з доповідями і опублікував ряд робіт з принципів роботи холодильників, їх санітарного значення для зберігання м'яса і м'ясопродуктів, вивчення змін у м'ясі при його тривалому зберіганні у холодильнику.

1914 року брав участь у роботі X Міжнародного конгресу ветеринарних лікарів, що проходив у Лондоні. Призначений штатним екстраординарним професором бактеріології м’ясознавства Харківського ветеринарного інституту. Цього ж року обраний членом Харківської міської думи.

1917 року затверджений у званні ординарного професора. 4 березня 1917 року О. Дедюліна обрано на посаду директора інституту.

1921 року на базі бактеріологічної станції Харківського ветеринарного інституту було створено Державний інститут наукової і практичної ветеринарії, який очолив О. Дедюлін.

Наукова діяльність

Професор О.В. Дедюлін мав більше 180 опублікованих робіт. Праці, присвячені вивченню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та заходам боротьби із ними і т. і.
Один із українських учених, що стояли біля витоків імунобіології: вивчав серодіагностику та імунізацію коней проти сапу, розробив метод щеплення проти ящура і туберкульозу [1].

Вшанування

1975 року була випущена медаль з портретом О.В. Дедюліна.

Примітки

1. Іващенко Н. В. Передумови виникнення та генеза ветеринарної імунобіології.— Історія науки і біографістика, 2007, №3.— С.1—16. /Електронне наукове фахове видання — міжвідомчий тематичний збірник.— Національна академія аграрних наук України. Державна наукова сільськогосподарська бібліотека (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2008. Процитовано 19 квітня 2012.

Джерела

• Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 —

Т. 1. А — Калібр. — 752 с., іл. — С. 490.

Посилання

• Українці у світі
• Харківська державна зооветеринарна академія. Кафедра ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини