«12 стільці́в» (рос.12 стульев) — роман І. Ільфа та Є. Петрова, надрукований 1928 року в ілюстрованому щомісячнику «30 днів», який в сатиричній формі змальовує життя в СРСР у часи НЕПу. Роман автори присвятили Валентину Катаєву. Роман перекладено українською 1972 року.
Сюжет
Дія відбувається в Радянському Союзі в період НЕПу. Діловод ЗАГСу в місті N Іполит Вороб'янінов, колишній предводитель дворянства, дізнається від своєї помираючої тещі про те, що вона за часів воєнного комунізму заховала діаманти та інші коштовності на суму в 150 тис. золотих рублів в один з дванадцяти стільців роботи майстра Гамбса.
Вороб'янінов бере відпустку й вирушає на пошуки скарбу. У Старгороді він знайомиться з молодим авантюристом, Остапом Бендером, який погоджується допомогти тому в пошуках скарбів за шістдесят відсотків усієї суми. Водночас до Старгорода прибуває панотець Федір, священик з міста N, який дізнався про скарб тещі Вороб'янінова на її останній сповіді. Пригоди розпочинаються…
Хронологія
Початок: 15.4.1927 р. п'ятниця
Кінець: кінець жовтня 1927 р.
Персонажі
Головні герої
Остап Сулейман-Берта-Марія Бендер, 28 років
Іполит Матвійович Вороб'янінов, 52 роки
Федір Іванович Востриков, 35 років, піп
Грицацуєва, 35 років
Клавдія Іванівна Пєтухова, 59 років
Члени «Союзу меча і рала»
Владя під 30 років
Дядьєв — господар «Быстроупака»
Кислярський — голова «Одеської бубликової артілі — ”Московські баранки"»
Нікеша під 30 років
Олена Станіславівна Боур — гадалка, 50 років
Віктор Михайлович Полєсов — слюсар-інтелігент, член «Союзу меча і рала»
Чарушніков Максим Петрович — бувший речник Міської Думи, радпрацівник.
Особи інші
Ізнурєнков Авесалом Володимирович
Ляпіс-Трубєцкой Никифор
Українські видання
Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1972.
Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1989. — 598 с. : іл. ISBN 5-308-00428-5
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(листопад 2021)
Ідею роману (пошуки скарбів, які заховані у стільцях) вигадав Валентин Катаєв, брат Євгена Петрова.
Прототипом Остапа Бендера був Остап Шор, а прототипом Іполита Вороб'янінова — полтавський дядько Петрова Євген Ганько.
Прототипом Старгорода вважається місто Старобільськ.
Спочатку Остап Бендер мав з'явитися у книжці як епізодичний герой, однак потім він перетворився на головного.
Сюжет книги, де Остап і Киса подорожують країною в пошуках стільця зі скарбом, майже повністю списаний з подорожі Осипа Шора до Одеси в 1917–1918 роках.
Роман «12 стільців» став першим радянським бестселером.
Остапові Бендеру відомо «чотириста порівняно чесних засобів вилучення (рос. — „отъема“) грошей» у населення.