Дараган Юхим Федорович
Юхим Федорович Дараган (? — 3 квітня 1762) — київський полковник, зять Розумовських. ЖиттєписПоходження та діяльністьВихідець із козацького старшинського роду Дараганів. Зять Наталії Розумовської (чоловік її доньки Віри). Значковий товариш (з 22 жовтня 1742 — бунчуковий товариш) Київського полку. У листопаді 1747 року — один із трьох кандидатів на уряд київського полковника. З 21 січня 1751 року до смерті 3 квітня 1762 року — київський полковник. Бригадир (1762), бригадир у відставці. МаєткиСела та містечка, де був власником або мав підданих:
Йому належав шинок у Воронькові (1750). У 1751 році отримав універсал гетьмана Кирила Розумовського з підтвердженням прав на село Бошни. 1753 року придбав у значкового товариша Переяславського полку Михайла Мартоса та його брата сотенного отамана ічнянського Петра Мартоса хутір Мартусівка. Судові справиУ 1754 році звернувся до Генерального військового суду стосовно інтриг проти нього полкового судді Зіновія Борсука. В той самий час судився з військовим канцеляристом Іваном Шершановичем, який образив його дружину. У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці. Будівнича діяльністьЗбудував для потреб Київського полку будинок полкової канцелярії у Козельці та так звану «кам'яницю Дараганів» (полкову скарбницю) у власній садибі Покорщина. Фундатор Георгіївського собору Георгіївського Козелецького монастиря у Данівці. СмертьПокінчив життя самогубством за невідомих обставин. За однією версією, похований у Козельці, за іншою — у Трьохсвятительській церкві села Лемеші. ГалереяДив. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia