Данилов Софрон Петрович
Софрон Петрович Дани́лов (нар. 19 квітня 1922, Митахський наслег — пом. 7 вересня 1993, Якутськ) — якутський письменник, перекладач, літературний критик; член Спілки письменників СРСР з 1949 року[3]. Брат поета Семена Данилова. БіографіяНародився 19 квітня 1922 року в Митахському наслезі Західно-Кангаласького улусу (тепер Гірський улус, Республіка Саха, РФ). Навчався в Якутському робфаці[4]. Протягом 1941—1942 років служив в Червоній армії, брав участь у німецько-радянській війні. 1946 року закінчив Якутський педагогічний інститут. Працював на педагогічній та журналістській роботі. Член КПРС з 1963 року. З січня 1979 був головою правління Спілки письменників Якутії і секретарем Спілки письменників РРФСР. Обирався делегатом XXVI з'їзду КПРС, депутатом Верховної Ради Якутської АРСР кількох скликань. У 1992 році обраний головою Ради Конгресу народу саха[4]. Помер в Якутську 7 вересня 1993 року. ТворчістьПочав друкуватися з 1938 року. Автор:
Присвятив статті творчості Тараса Шевченка та інших українських письменників, зокрема:
Твори письменника переведені російською мовою та іншими мовами. Автор програм і підручника з якутської літератури для середньої школи[4]. Переклав на якутський мову окремі твори Джека Лондона, Лопе де Веґи, Івана Крилова, Максима Горького, Михайла Шолохова, роман «Що робити?» Миколи Чернишевського, низку драматичних творів Олександра Островського, комедію Василя Минка «Не називаючи прізвищ». Окремі твори письменника українською мовою перекладені Олександром Бандурою. Його творчість досліджував український літературознавець Іван Дзюба Відзнаки
Пам'ятьЙого іменем названі:
У Митахському наслізі Гірського улусу відкритий літературний музей народних письменників братів Семена і Софрона Данилових[4]. Художник Осипов Афанасій Миколайович написав портрет письменника[3]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia