Гущин Олег Ілліч
Олег Ілліч Гу́щин (нар. 11 лютого 1935, Севастополь — пом. 6 червня 1997, Київ) — український майстер художнього скла та ювелірного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник УРСР з 1983 року. Чоловік мистецтвознавця Ірини Бариш-Тищенко[1]. БіографіяНародився 11 лютого 1935 року в місті Севастополі. 1955 року закінчив Кримське художнє училище у Сімферополі, де навчався зокрема у А. Креслова, Віктора Апановича, Михайла Щеглова; у 1966 році — Московське вище художньо-промислове училище (викладачі Г. Антонова, В. Статун, Світлана Бескінська, Борис Смирнов). Упродовж 1966—1969 років працював на Київському заводі художнього скла; у 1969—1980 роках — головним художником Республіканського об'єдння «Укрскло»; у 1980—1987 роках — головним художником Художнього фонду УРСР. Член КПРС з 1982 року. Жив у Києві, в будинку на вулиці Васильківській, № 23, квартира № 15. Помер у Києві 6 червня 1997 року. ТворчістьПрацював у галузях:
Серед робіт:
Автор книги «Художнє скло» (видана у Києві у 2005 році)[2]. Брав участь у республіканських виставках з 1966 року, всесоюзних — з 1968 року, зарубіжних — з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Лондоні у 1989 році, Києві у 1995, 1997 роках. Роботи майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва Києві, у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Донецькому, Миколаївському, Одеському, Сумському, Чернігівському художніх музеях. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia