Грінченкове
Грінче́нкове (у минулому — Бардаківка) — село в Україні, у Чупахівській селищній громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 331 осіб. Площа села — 199,9 га, 110 дворів. 2017 року село приєдналося до Чупахівської селищної ОТГ, орган місцевого самоврядування у 1972—2017 роках — Грінченківська сільська рада. ГеографіяСело Грінченкове лежить між річками Олешня і Ташань. До села примикає село Соборне. Поруч проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка — Чупахівка — Зіньків. ІсторіяЗасноване в другій половині XVII століття як Бардаківка. Ймовірно назва походить від поширеного і сьогодні прізвища Бардак. Можливо перший поселенець села носив це прізвище. Відомо багато населених пунктів, які таким чином отримали свою назву. За даними на 1864 рік у казенному селі Олешанської волості Лебединського повіту Харківської губернії мешкало 257 осіб (125 чоловічої статі та 132 — жіночої), налічувалось 40 дворових господарств[1]. Після перевороту 1917 року перейменоване на теперішню назву на честь українського письменника Бориса Грінченка. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[2]. У серпні 1943 в боях за село брали участь 3-й гвардійський механізований корпус 47-ї армії і 377-ма та 218-та стрілецькі дивізії. Для посилення наступу 17 серпня із рубежу сіл Гребениківка — Боромля була висунута резервна 47-ма армія. Вже 27 серпня армія зайняла східну частину Охтирського району, зокрема й село Грінченкове. За роки Другої світової війни в бойових діях взяли участь 106 жителів села. Серед них — 47 загинуло, 50 — нагороджено орденами та медалями. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 333 особи, з яких 153 чоловіки та 180 жінок[3]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 328 осіб[4]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
ІнфраструктураУ 1950—1960-тих для потреб побудованого млину працювала електростанція, що забезпечувала струмом також і населення села та сусіднього П'яткине. Село було радіофіковане 1952 року. На початку 1970-х прокладено дороги із твердим покриттям. У селі — чотири вулиці: Ватутіна, Вишнева, Гагаріна, Молодіжна та провулок Шкільний. В селі діють:
Релігія19 вересня 2019 року релігійна громада святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії села, у день відзначення чуда архістратига Божого Михаїла в Хонах, на загальних зборах ухвалила рішення разом з храмом увійти до складу Православної Церкви України[6][7]. Відомі люди
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
