Село Грінченкове лежить між річками Олешня і Ташань. До села примикає село Соборне.
Поруч проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка — Чупахівка — Зіньків.
Історія
Засноване в другій половині XVII століття як Бардаківка. Ймовірно назва походить від поширеного і сьогодні прізвища Бардак. Можливо перший поселенець села носив це прізвище. Відомо багато населених пунктів, які таким чином отримали свою назву.
У 1950—1960-тих для потреб побудованого млину працювала електростанція, що забезпечувала струмом також і населення села та сусіднього П'яткине. Село було радіофіковане 1952 року. На початку 1970-х прокладено дороги із твердим покриттям.
У селі — чотири вулиці: Ватутіна, Вишнева, Гагаріна, Молодіжна та провулок Шкільний.
В селі діють:
Школа I—II ст.
Навчально-виховний комплекс, де навчаються 73 учні
Клуб
Районна філія бібліотеки
Фельдшерсько-акушерський пункт
Релігія
19 вересня 2019 року релігійна громада святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії села, у день відзначення чуда архістратига Божого Михаїла в Хонах, на загальних зборах ухвалила рішення разом з храмом увійти до складуПравославної Церкви України[6][7].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)