Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(липень 2020)
Історичні назви села «Ільблє», «Ольблє», «Ольблє Руське». З 1946 року село називається «Грудки».
Перша згадка про село відноситься до 1523 року. Документ повідомляє, що князь Андрій Михайлович Сангушко-Коширський, маршалок королівський, в обмін на кілька своїх поселень придбав у Андрія Олександровича Сангушка, старости Володимирського, маршалка землі Волинської, маєток Ільблє з людьми, угіддями, ставом, млином, пів-озером Лебським, з працями людськими і платами грошовими.
Документи свідчать, що сплату податку від Ольбля в 1583 році за 12 димів, а в 1629 — за 58 димів.
Село було власністю династії Сангушків-Коширських до 1629 року, коли Адам-Олександр Григорович Сангушко свою маєтність подарував синам сестри Ганни Григорівни, яка була в шлюбі з польським шляхтичем Єжи Красицьким. У XVIII ст. поселення належало певний час католицькому Домініканському монастиреві, пізніше казні Російської імперії.
Церковний літописець повідомляє, що в 1896 році село налічує 112 ¼ дворів, 892 душі обох статей прихожан, 27 євреїв. А видання Волинського губернського комітету 1906 р. вказує, що в селі Ольблє Руське К-Коширської волості налічувалось 194 двори і 1037 жителів.
До «Книги пам'яті України» занесені імена 63 жителів населених пунктів сільської ради Ольблє Руське, Ольблє Ляхське, Ольшани, Залазько), які загинули або пропали безвісти на фронтах Другої світової війни.
В 1948 році в селі був створений колгосп імені Старченка (пізніша назва — імені Радянської Конституції). Господарство припинило своє існування в роки незалежності України.
В Грудках є храм Святого Архістратига Михаїла. Дерев'яна церква з двома банями на західному фасаді побудована в 1771 (1775) році. За радянської влади в 1961 році богослужіння були заборонені, приміщення перетворене на склад. Храм поступово руйнувався, а дзвіниця була зруйнована повністю. Лише в 1989 році зусиллями громади церква була реставрована і в ній знову зазвучало Боже Слово.
З 1886 року в селі діяла церковно-парафіяльна школа. Навчалось до 20 дітей.
За радянської влади під приміщення школи використовували будівлі репресованих односельчан. Молодь отримувала семирічну, а пізніше восьмирічну освіту.
В 1984—1985 роках побудовано соціально-культурний центр села. Постали нове приміщення школи, де учні почали здобувати середню освіту, дитячий садок «Сонечко», будинок культури, адміністративне приміщення, заасфальтовані центральні вулиці.
У 2004 році село газифіковане.
У Грудках працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ДНЗ «Сонечко», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури з бібліотекою, поштове відділення, магазини.
Сотник Іван Андрійович (1987—2015) — молодший сержант, командир 3 відділення 2 роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, загинув обороняючи Широкине.
Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том другий. Накладом товариства «Волинь». Вінніпег, 1986 – Канада.
Грудки́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.267
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х т — К.: «Будівельник», 1983 — Т. 2. Винницкая область. Волынская область. Ворошиловградская область. Днепропетровская область. Донецкая область. Житомирская область. Закарпатская область. Запорожская область. Ивано-Франковская область. Кировоградская область. Крымская область. 1985. 336 с., ил.
Книга пам'яті України. Волинська область. В 3 томах. Вид-во «Каменяр», Львів.
В. Т. Денисюк. ЛІТОПИС КАМІНЬ-КАШИРЩИНИ: Історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Надстир'я, 2001. — 524 с.
Камінь-Каширське Полісся. З історії краю. Історико-краєзнавче видання. — Луцьк: Медіа, 2012.