|
Гринява
Гри́нява — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади. ГеографіяГринява розкинулась у Карпатах вздовж річок Білого Черемошу і Пробійни, за 47 км від районного центру Верховина та 82 км від залізничної станції Вижниця. ІсторіяЗасноване село в 1702 році. Згадується у Йосифинській метриці 1785—1788 років. У 1922 році село відоме під назвою Ясенів Горішній (пол. Ясенів-Ґурний). Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні. У 1916 році через село проходив полк російської армії, у якому служив В. І. Чапаєв. Гринявці були учасниками повстання проти Польщі у квітні 1920 року. На 01.01.1939 в селі проживало 2670 мешканців, з них 2600 українців, 45 поляків, 25 євреїв[1]. Село було адміністративним центром ґміни Косівського повіту Станиславівського воєводства. Під час Другої світової війни і довгі роки після війни жителі села чинили опір окупантам. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[2] 4 жовтня 1954 року як герой загинув 37-річний житель села повстанець Яків Гречук («Сміхолист»)[3]. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Штубей Гринявської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Високий.[4] 12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради. 24 серпня 1991 року село в складі незалежної України. 2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[5]. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[6] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[7]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1031 особа, з яких 491 чоловік та 540 жінок.[8] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 896 осіб.[9] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Географічні особливості та життєдіяльністьОсновою побуту селян є лісівництво і тваринництво, а також збирання дикорослих ягід і грибів. Внаслідок наявності складних природно-кліматичних умов Карпатських гір в селі досі збереглися традиційні зразки дерев'яної архітектури: житлові будинки та господарські споруди[11]. ЦеркваСвято-Успенський храм належить до ПЦУ. У грудні 2019 року храм було підпорядковано ПЦУ, настоятель протоієрей Ігор Фенчук. Відбувалися сутички між РПЦ та активістами Правого Сектора[12][13]. Відомі людиНародилися
Померли
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
