Гриб зимовий

Гриб зимовий
Гриб зимовий Гриб зимовий
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes) Підклас: (Agaricomycetidae) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Marasmiaceae Рід: Flammulina Вид: Гриб зимовий Flammulina velutipes (Curtis) Singer, 1951

Гриб зимовий, опеньок зимовий (Flammulina velutipes (Curtis) Singer; Collybia velutipes (Kurt. ex Fr.) Kumm.) — вид деревних їстівних грибів із роду Flammulina родини Marasmiaceae. Місцеві назви — вербівка, лубинка зимова, фламуліна.

Назва

У Великій Британії його називають velvet shank.

Вид спочатку був описаний в Англії ботаніком Вільямом Кертісом у 1782 році як Agaricus velutipes. Рольф Зінгер перевів його в рід Flammulina в 1951 році.

Етимологія

Родова латинська назва Flammulina вказує на подібність до Flammula^[en], іншого роду грибів, а його назва, в свою чергу, латиною означає «вогник» і вказує на колір гриба[1][2][3]. Видовий епітет velutipes утворений із латинських слів velutinus («укритий тонкими волосинками») і pes («нога») — йдеться про покриту волосинками основу ніжки гриба[4].

Класифікація

До недавнього часу Flammulina velutipes вважався односпецифічним з азійським Flammulina filiformis, який культивували в їжу як «енокітаке» або «золотистий гриб», але свіжі дослідження свідчать про те що під іменем Flammulina velutipes можуть бути об'єднані кілька видів.[5]

На підставі досліджень морфологічних ознак та молекулярної філогенії на основі секвенування ДНК, Flammulina velutipes var. filiformis і Flammulina velutipes var. himalayana пропонуються як окремі види.[6]

Будова

Шапка 2–9(12) см у діаметрі, тонком'ясиста, опукло- або плоскорозпростерта, оранжево-руда, іржаво-жовта, жовтувато-, рудувато- або оранжувато-коричнювата, у центрі темніша, з тонким, світлішим краєм, гола, клейкувата, при підсиханні блискуча. Пластинки рідкі, білуваті, кремові або жовтуваті, при підсиханні рожевувато-жовтуваті. Спорова маса кремово-біла. Спори (7)8–9(10) × 3(4–6) мкм, гладенькі. Ніжка 3–10 × 0,5–1,5 см, здебільшого з довгим коренеподібним виростом, щільна, з віком порожня, міцна, коркувата, рудувато-темно-коричнева, донизу темніша, чорно-коричнева, вся волосисто-повстиста. М'якуш білий або жовтуватий, у ніжці внизу темніший, з слабким неприємним запахом, варений пахне приємно.

Поширення та середовище існування

Зустрічається по всій Україні на пеньках та стовбурах листяних, зрідка хвойних дерев; групами; з осені до ранньої весни.

Використання

Добрий їстівний гриб у молодому стані (їстівна лише шапка). Використовують свіжим та сушеним.

Спори грибів у космосі

1993 року в рамках місії D-2 було досліджено морфогенез зимового гриба в невагомості. Він був відправлений у космос на космічному човнику, ставши першим грибом, ріст якого вивчали у космосі. Вчені спостерігали за ростом фламуліни протягом 8 діб. Виявилося, що невагомість загалом не впливає на морфогенез і ріст плодових тіл (за винятком того, що вони починають рости у випадкових напрямках), хоча з'являлися й гриби з пласкими та скрученими ніжками[7][4].

Галерея

• 
• 
• 
• 

Див. також

• Опеньок луговий
• Опеньок осінній справжній
• Опеньок літній

Примітки

1. Smith A. H., Weber N. S. 111. Flammulina velutipes (Winter Mushroom) // The Mushroom Hunter's Field Guide. — University of Michigan Press, 1980. — P. 136. — ISBN 9780472856107.
2. Мясников А. Этимология латинских названий. Архів оригіналу за 04.03.2017. Процитовано 17.11.2017.
3. Meuninck J. Enokitake. Flammulina velutipes (Curtis) Singer // Foraging Mushrooms Oregon: Finding, Identifying, and Preparing Edible Wild Mushrooms. — Rowman & Littlefield, 2017. — P. 118. — ISBN 9781493026708.
4. fungiforthepeople.org — Enoki | Flammulina velutipes fuligocristata [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.], December 15, 2013
5. Flammulina velutipes, Velvet Shank mushroom. www.first-nature.com. Процитовано 11 грудня 2022.
6. Z.W. Ge, Kuan Zhao & Zhu L. Yang (2015). Species diversity of Flammulina in China: new varieties and a new record. Mycosystema. 34 (4): 600. doi:10.13346/j.mycosystema.150080.
7. Kern V.D., Hock B. (1996). Gravimorphogenesis and ultrastructure of the fungus Flammulina velutipes grown in space, on clinostats and under hyper-G conditions. Advances in Space Research. 17 (6–7): 183—186. Bibcode:1996AdSpR..17..183K. doi:10.1016/0273-1177(95)00633-P.

Джерела

• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 112–113.