Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур)

Греко-католицька церква Святого Миколая
45°33′18″ пн. ш. 19°26′36″ сх. д.
Тип споруди	церква і собор (2003)
Розташування	Сербія , Кула
Початок будівництва	1784
Стиль	архітектура неокласицизму
Належність	католицтво
Єпархія	Апостольський екзархат Сербії і Чорногорії
Стан	Monument of Culture of Great Importance^d
Епонім	Миколай Чудотворець
Присвячення	Миколай Чудотворець
Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур) (Сербія)
Греко-католицька церква Святого Миколая у Вікісховищі

 

Греко-католицька церква Святого Миколая в Руському Крстурі (русин. Грекокатолїцка церква Святого Миколая у Руским Керестуре) — греко-католицька церква в Руському Керестурі, яка у 2018 р стала кафедральним храмом новоствореної Крстурської греко-католицької єпархії . Побудована у 1784 році, а теперішнього вигляду набула при реконструкції 1836 року, що підтверджується написом над північним порталом[1]. Являє собою нерухому культурну спадщину як пам'ятку культури великого значення.

Історія

Церква присвячена Перенесенню мощей святого отця Миколая, побудована в дусі класицизму як однонавна споруда з напівкруглою вівтарною апсидою на сході та високою дзвіницею, що підноситься над західним фасадом, спирається на чотири низькі і масивні колони, з'єднані між собою портами. Довжина церкви 42 метри, ширина 13,30 метри, товщина стін 1,50 метра. [2]. На звичайному для хорових апсид місці, 1906 році було пробито стіни для спорудження одноповерхових ризниць із прямокутними фундаментами, відділених від простору нави арковими прорізами. Головний портал інтегрований у напівкруглий ґанок, значно нижчий за висоту фасаду. Багате різьблення перегородки іконостасу — робота Аксентія Марковича 1791 року. Через три роки Арсеній Теодорович був найнятий для мальованого оздоблення, який також є автором сцен на хорах і троні архієпископа. Розпис стін 1936 року Міленко Джурич.

Церковні дзвони були вивезені з церкви під час Першої світової війни. У 1922 році були придбані нові дзвони. Найбільший дзвін важить 1500 кілограмів і названий на честь Святого Петра. Наступний за величиною дзвін носить ім'я св. Георгія і важить 850 кілограмів, за ним йде св. Миколая 400 кілограмів, Св. Івана 200 кілограмів та дзвін під назвою св. Михайло, 100 кг[2].

У 1961-1963 роках проведено реставрацію іконостасу. У 1972 році проведено консерваційні роботи.

Починаючи з 2003 року Руський Керестур був центром Греко-католицького Апостольського екзархату, який у 2018 року піднесено до рівня Крстурської єпархії, що зробило церкву Св. Миколая собором (конгрегаційною церквою)[3].

Перебуває під охороною Республіки Сербія як пам'ятка культури великого значення.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Руський Крстур
• Греко-католицтво в Сербії
• Греко-католицька церква Сербії
• Греко-католицька церква
• Русини в Сербії
• Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці в Куцурі

Примітки

1. Војводина онлајн/Русинска гркокатоличка црква-Руски Крстур. Архів оригіналу за 15. 07. 2014. Процитовано 10. 07. 2014.
2. Макај, Михајло (1968). Хришћански календар за вернике Крижевачке Епархије 1969. Руски Крстур: Војвођански Викаријат Крижевачке Епархије. с. 69.
3. Вероисповест/Гркокатоличка црква. Архів оригіналу за 09. 03. 2017. Процитовано 10. 07. 2014.

Література

• Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.

Посилання

• „Русинска гркокатоличка црква — Споменици културе у Србији”. САНУ (на језику: српски). 
• Списак споменика културе од великог значаја у Војводини
• Републички завод за заштиту споменика културе - Београд
• Листа споменика